Річард Рорті — Вікіпедія

Річард Рорті
англ. Richard McKay Rorty
Народження	4 жовтня 1931(1931-10-04)[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Смерть	8 червня 2007(2007-06-08)[5][1][…] (75 років) Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США рак підшлункової залози
Громадянство (підданство)	США
Знання мов	англійська[1][6]
Діяльність	педагог, викладач університету, письменник
Викладав	Принстонський університет, Коледж Веллслі і Стенфордський університет
Член	Американська академія мистецтв і наук
Alma mater	Чиказький університет і Єльський університет
Зазнав впливу	Мартін Гайдеґґер і Джон Дьюї[7]
Конфесія	атеїзм
Батько	James Rortyd
Мати	Winifred Rauschenbuschd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1973) стипендія МакАртура Премія майстра Екгартаd (2001) медаль Вілбура Кроссаd (2005) почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (2001) почесний доктор Клузького університетуd почесний доктор Університету Париж VIIId (7 лютого 1997, 1997)
Річард Рорті у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Рі́чард Ро́рті (англ. Richard Rorty; 4 жовтня 1931 — 8 червня 2007) — американський філософ.

Народився 4 жовтня 1931 року в Нью-Йорку, США.

Вступив до Чиказького університету у віці 15 років. Отримав статус бакалавра, а згодом і магістра, продовжуючи освіту у Єльському університеті. Відслужив 2 роки в армії, після чого викладав у коледжі до 1961-го. 21 рік пропрацював професором у Принстонському університеті. З 1982 — професор Вірджинського університету.

Помер 8 червня 2007 року в Пало-Альто, Каліфорнія від раку підшлункової залози, опублікувавши перед смертю свій останній твір «Вогонь життя».

Річард Рорті вважається одним з посередників між англо-американською традицією аналітичної філософії і європейською філософією^[8]. Філософія, на думку Рорті, не описує і не досліджує реальний світ, а лише є знаряддям у процесі прагматичного опису і герменевтичної розмови. 1979 року опублікував працю «Філософія і дзеркало природи», в якій здійснена спроба спростувати метафізичне розуміння світу як дзеркала реальності. Філософські розмови характеризуються історичною ситуативністю і не дають можливість сформулювати універсальну, позаісторичну істину.

У наступній книжці «Випадковість, іронія й солідарність» (1989) Рорті наголошує на тому, що істина не відкривається, а створюється у процесі письма або говоріння. Також ця книжка містить твердження, що єдиним незамовним фактом у нашому житті є біль. Щоб його послабити, необхідне існування громадської сфери політичної філософії, у дискусії якої повинні бути включені якомога більше людей. Необхідним елементом є також і приватна сфера, у якій люди могли б вільно досліджувати власні естетичні творіння.

За Рорті, моральний прогрес — поступове розширення здатності людей «симпатизувати» і «довіряти», головний критерій при цьому — «пониження значущості жорстокості». «Ідеальне» суспільство орієнтується не на формулювання остаточної і беззаперечної істини, а на плюралізм точок зору. Як нову соціальну і культурну парадигму Рорті формулює концепцію «іронічного лібералізму», яка передбачає розуміння людиною відносності і випадковості власної мови і свідомості й категоричне заперечення будь-яких проявів жорстокості.

• Філософія і дзеркало природи (Philosophy and the Mirror of Nature, Princeton: Princeton University Press, 1979).
• Значення прагматизму (Consequences of Pragmatism, 1982).
• Філософія після філософії: випадковість, іронія й солідарність(Contingency, Irony, and Solidarity, 1989).

• Рорті Р. Філософія і дзеркало природи (фрагменти) // Пер. В. С. Пазенка / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія — К.: Ваклер, 1996. — С. 295–358.
• Рорті Р. Постмодерністський буржуазний лібералізм // Пер. М. Бойченка / Р. Рорті, Р. Козеллек. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 5-13. — ISBN 966-7321-30-4.
• Рорті Р. Пріоритет демократії перед філософією // Пер. Я. Попіка / Р. Рорті, Р. Козеллек. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 14-37. — ISBN 966-7321-30-4.
• Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії : кінець чи трансформація? / упоряд. К. Байнес. — К.: Четверта хвиля, 2000. — С. 24-66.
• Рорті Р. Постмодерністський буржуазний лібералізм // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 21. — 2001. — С. 58-72.

• Рорті, Річард // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 557. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Річард Рорті

• Дані про Рорті в Стенфордській енциклопедії філософії [Архівовано 14 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.