Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні — Вікіпедія

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні
 — головний офіс місії ОБСЄ
 — моніторингові робочі групи місії ОБСЄ
Мапа членів ОБСЄ залучених у спостережній місії в Україні
Запит «Місія ОБСЄ в Україні» перенаправляє сюди; див. також Місія ОБСЄ в Україні (значення).

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММУ, англ. Special Monitoring Mission OSCE to Ukraine, SMMU) — місія неозброєних цивільних спостерігачів ОБСЄ, яка тимчасово[прояснити] проводить моніторинг та звітує про ситуацію з дотримання прав людини та гуманітарну ситуацію як у зоні конфлікту на Донбасі, так і по всій території України.

Див. також: Женевська зустріч Україна—ЄС—США—Росія

СММУ утворена 21 березня 2014 року на запит уряду України до ОБСЄ та на підставі консенсусного рішення 57 країн-учасниць ОБСЄ, у складі 100 осіб строком на 6 місяців. Влітку 2014 року, після загострення конфліктів, чисельність СММ в Україні було збільшено до 500 осіб, а мандат продовжений до 31 березня 2016 року. Мандат місії продовжувався кожного року, останній річний період — з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року[1]. Після російського вторгнення в Україну, мандат СММ ОБСЄ не продовжили через позицію Російської Федерації. На той час СММ була найбільшою місією в ОБСЄ, персонал налічував 1 291 особу (814 міжнародних та 447 місцевих співробітників)[2].

За час своєї роботи місія багаторазово фіксувала на Донбасі зразки військової техніки, що перебуває на озброєнні ЗС Росії, але не перебуває на озброєнні ЗСУ — у тому числі зразки сучасної військової техніки, які не мають аналогів у світі: ТОС-1 «Буратіно»[3], Р-330Ж «Житель»[4], БПЛА «Орлан-10»[5], РБ-341В «Леєр-3», 1Л269 «Красуха-2», РБ-109A «Биліна», комплекс РЕБ з БПЛА «Репелент-1»[6], комплекс РЕР «Торн»[7][8], комплекс РЕБ «Тірада-2»[9], Р-934Б «Синиця», РБ-636АМ2 «Свєт-КУ»[10], УР-07 «Пересортировка»[11] тощо. Також місія неодноразово виявляла колони критих вантажівок, що перетинають російсько-український кордон ночами далеко від пунктів пропуску[12][13].

СММУ утворена, оскільки мир і стабільність в Україні опинилися під загрозою[14].

Мета створення місії

[ред. | ред. код]

Метою роботи СММ — є збір інформації, спостереження, встановлення фактів і звітування про ситуацію з безпекою по всій Україні. До повноважень СММ не входить робити висновки або проводити будь-які розслідування[15][16][17]. СММ спілкується з різними суспільними групами, зокрема представниками влади усіх рівнів, громадянського суспільства, етнічних і релігійних груп і місцевих громад.

Діяльність місії

[ред. | ред. код]
Автомобіль місії ОБСЄ. Колір авто завжди білий, капот, передні двері та номерні знаки містять абревіатуру назви організації
Команда спостерігачів СММ ОБСЄ в Україні, одягнені у формений одяг з поєднанням кількох кольорів: темно-синього, чорного та білого

Згідно з штатним розписом місією створено 10 структурних регіонально відокремлених підрозділів: Головний офіс та спостережні групи у 9 обласних центрах, загальною чисельністю працівників — 100 осіб з понад 40 країнами-учасницями організації (у тому числі українські та російські представники). Результати моніторингу місії майже щоденно висвітлюються на офіційному вебпорталі ОБСЄ трьома мовами (українською, російською та англійською) та є ключовими в ухваленні рішень Ради Європи і ООН. Мандат місії поширено на всю територію України в межах міжнародно-визнаних кордонів, однак на практиці її діяльність в Автономній Республіці Крим та частинах Донецької і Луганської областей на необґрунтованих підставах в односторонньому порядку блоковано керівництвом Російської Федерації[18][19].

У червні 2014 року, бойовики російської Козачої національної гвардії захопили та утримували в полоні спостерігачів ОБСЄ[20][21][22]. Станом на 25 червня у казаків у полоні перебувало ще 15 спостерігачів[23].

У вересні 2015 року, місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник[24] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус)[25].Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника[26][27].

Улітку того ж року внаслідок трансформації окремих терористичних актів у системні та масові бойові дії зі застосуванням військової техніки, мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні був продовжений до 31 березня 2016 року, а чисельність збільшена до 500 осіб, з яких близько 350 спостерігачів направлено до епіцентру глобального конфлікту — до Донецької та Луганської областей[28].

Загалом, діяльність місії зазнавала і зазнає критики з боку України та сепаратистів.

26 березня 2016 року, голова СММ ОБСЄ заявив, що спеціальна моніторингова місія ОБСЄ із самого початку своєї роботи на Донбасі фіксувала факти, які свідчать про участь російської армії в конфлікті на сході України, зокрема бронетехніку, засоби РЕБ та військовослужбовців[15].

Місія ОБСЄ, попри постійні перепони з російського боку, зафіксувала випадки перекидання військових та зброї з Росії на окуповану територію Донбасу у вересні та жовтні 2016 року[29].

Станом на листопад 2016 року, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в умовах обмеженого доступу до зони конфлікту на Донбасі за 2,5 роки офіційно нарахувала понад два десятки машин, позначених написом «вантаж 200», які вивозили зі сходу України в Росію загиблих росіян[30].

Представник США в ОБСЄ заявив, що тільки на двох пунктах пропуску на кордоні між Україною і Росією ОБСЄ налічила понад 30 тисяч осіб в одностроях військового зразка, які перетинали цей кордон[31].

7 серпня 2018 року, БПЛА СММ ОБСЄ зафіксував колони вантажівок, які вночі ночі в'їжджали до України з РФ та поверталися назад ґрунтовою дорогою в районі, де немає прикордонно-пропускних споруд[32] На думку Курта Волкера Росія таким чином навмисно продовжує конфлікт та підтримує бойові дії на сході України[33].

27 жовтня 2018 року, вночі (01:18), під час польоту поблизу окупованого селища Калинове безпілотник зафіксував ЗРК «Оса» (9 К33 «Оса») та паливну цистерну на сході від окупованого Нижньокринського. Далі БПЛА направили на північ, до Саурівки. О 01:36 він зафіксував конвой із семи вантажівок на ґрунтовій дорозі біля кордону з РФ, де відсутні пункти пропуску. Задля подальшого спостереження за конвоєм апарат скерували на південь. О 01:53 зв'язок з БПЛА було втрачено. Упродовж орієнтовно 35 хвилин до втрати зв'язку з безпілотником у районах поблизу Саурівки та Нижньокринського з певною періодичністю відзначалися перешкоди, за оцінкою, унаслідок глушіння. БПЛА не повернувся до наземного пункту управління, розташованого біля н. п. Степанівка (підконтрольний Україні, 54 км на північ від Донецька), та вважається втраченим[34].

2 вересня 2021 року, під час засідання Постійної ради ОБСЄ, Росія оголосила, що після 30 вересня 2021 року не продовжуватиме мандат для місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску через державний кордон "Гуково" і "Донецьк"[35].

17 жовтня 2021 року, згідно повідомлення агенства Reuters, Організація з безпеки і співробітництва в Європі призупинила свою місію з моніторингу на Донбасі з міркувань безпеки[36]. Блокування спостерігачів місії в окупованому Донецьку продовжилося і в наступні дні, про це було повідомлено у щоденному звіті №245/2021 "Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 19 жовтня 2021 року", яке завершилося 23 жовтня 2021 року в зв'язку з нововведеними карантинними обмеженнями[37][38].

Склад місії

[ред. | ред. код]

2015

[ред. | ред. код]
Склад на 17 червня 2015 року
  • Іноземні спостерігачі — 483;
  • Інші іноземні працівники — 60;
  • Українці — 228;
Спостерігачі місії
  • Австрія — 14;
  • Албанія — 2;
  • Білорусь — 1;
  • Болгарія — 9;
  • Боснія і Герцеговина — 11;
  • Вірменія — 2;
  • Греція — 10;
  • Грузія — 4;
  • Данія — 13;
  • Естонія — 7;
  • Ірландія — 8;
  • Іспанія — 11;
  • Італія — 20;
  • Казахстан — 3;
  • Канада — 16;
  • Киргизстан — 8;
  • Латвія — 8;
  • Литва — 2;
  • колишня Югославська Республіка Македонія — 8;
  • Молдова — 14;
  • Нідерланди — 6;
  • Німеччина — 20;
  • Норвегія — 8;
  • Об'єднане Королівство — 18;
  • Польща — 25;
  • Португалія — 5;
  • Російська Федерація — 25;
  • Румунія — 23;
  • Сербія — 6;
  • Словаччина — 6;
  • Сполучені Штати Америки — 50;
  • Таджикистан — 1;
  • Туреччина — 10;
  • Угорщина — 22;
  • Фінляндія — 25;
  • Франція — 8;
  • Хорватія — 12;
  • Чехія — 16;
  • Чорногорія — 1;
  • Швейцарія — 10;
  • Швеція — 15;

Загалом: 483.

2017

[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2017 року, за повідомленням першого заступника голови місії Александра Хуга, 40 країн направляють спостерігачів до місії ОБСЄ в Україні. 50-60 % спостерігачів походить з країн ЄС. Найбільший контингент спостерігачів з однієї країни — це контингент США, який загалом становить  — 66 представників. Росія на листопад 2017 року має контингент чисельністю 39 спостерігачів в місії.[39]

Голова

[ред. | ред. код]

Заступники голови

[ред. | ред. код]
  • 2014—2016 Марк Етерінґтон (Mark Etherington);
  • Антьє Ґраве (Antje Grawe);
  • Олександр Гуґ (Alexander Hug).

Заступник керівника патрульного центру в Сєвєродонецьку

[ред. | ред. код]
  • 2019 — Діяна Манойловіч (Dijana Manojlovic)[40]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мандат СММ в Україні продовжено до 31 березня 2022 року – Постійна рада ОБСЄ (укр.). Радіо Свобода. 31 березня 2021.
  2. ↑ Чинний голова та Генеральна секретарка висловили жаль щодо недосягнення консенсусу для продовження дії мандата СММ в Україні (укр.). ОБСЄ. 31 березня 2022.
  3. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 27 вересня 2015 (укр.). ОБСЄ. 28 вересня 2015.
  4. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) на основі інформації, що надійшла станом на 19:30, 31 липня 2016 року (укр.). ОБСЄ. 1 серпня 2016.
  5. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) на основі інформації, що надійшла станом на 14 травня 2017 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 15 травня 2017.
  6. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 10 серпня 2018 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 11 серпня 2018.
  7. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 11 лютого 2019 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 12 лютого 2019.
  8. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 10 червня 2019 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 11 червня 2019.
  9. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 18 березня 2019 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 19 березня 2019.
  10. ↑ Щоденний звіт № 60/2020, опублікований Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 12 березня 2020 року (укр.). ОБСЄ. 12 березня 2020.
  11. ↑ Щоденний звіт № 269/2020, опублікований Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 11 листопада 2020 року (укр.). ОБСЄ. 11 листопада 2020.
  12. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 8 серпня 2018 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 9 серпня 2018.
  13. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 11 жовтня 2018 року, 19:30 (укр.). ОБСЄ. 12 жовтня 2018.
  14. ↑ Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Факти [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] // Оновлена версія станом на 23 березня 2015
  15. ↑ а б ОБСЄ фіксувала присутність армії РФ на Донбасі. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2017.
  16. ↑ В ОБСЕ заявили о «множестве доказательств» присутствия российских военных в Донбассе. Росбалт. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 26 липня 2017.
  17. ↑ СММ ОБСЕ с самого начала фиксировала факты, которые могли бы свидетельствовать об участии армии РФ в конфликте на востоке Украины. Интерфакс-Украина. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
  18. ↑ Organization for Security and Co-operation in Europe Special Monitoring Mission to Ukraine. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
  19. ↑ ОБСЄ вирішила направити в Україну спеціальну моніторингову місію. Інформаційне агентство УНІАН. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 вересня 2016.
  20. ↑ Цензор.НЕТ. Похищенных членов ОБСЕ удерживают в качестве живого щита в Северодонецке, - СМИ. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 30 квітня 2017.
  21. ↑ СБУ: К похищению миссии ОБСЕ в Луганской области причастны российские казаки. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 30 квітня 2017.
  22. ↑ Козицин рассказал о пленных наблюдателях ОБСЕ … [Архівовано 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ↑ Атаман Козицын: в заложниках у казаков остаются 15 наблюдателей ОБСЕ. Новый День (рос.). 25 червня 2014. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 30 квітня 2017.
  24. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  25. ↑ @DFRLab (30 травня 2017). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  26. ↑ Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
  27. ↑ Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
  28. ↑ OSCE SPECIAL MONITORING MISSION (SMM) TO UKRAINE: The facts (PDF) // OSCE : сайт. — 2015. — 23 March. Процитовано 2015-03-28.
  29. ↑ В ОБСЄ підтвердили: Військові і зброя їдуть на Донбас із РФ. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  30. ↑ ОБСЄ: понад 20 машин з написом «вантаж 200» перетнули кордон з РФ. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  31. ↑ З Росії на Донбас в'їхали 30 тисяч осіб у військовій формі — ОБСЄ. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 25 квітня 2017.
  32. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 8 серпня 2018 року, 19:30 | OSCE. www.osce.org (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  33. ↑ Волкер показав відео, на якому конвої РФ в’їжджають до України. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  34. ↑ ОБСЄ втратили безпілотник після фіксації конвою з Росії. Український мілітарний портал. 29 жовтня 2018. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 29 березня 2022.
  35. ↑ Росія відмовилась продовжити мандат місії ОБСЄ на кордоні з окупованим Донбасом. 02.09.2021, 18:28. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  36. ↑ OSCE mission in eastern Ukraine suspends operations amid protests. October 17, 2021 [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    ОБСЄ призупинила спостережну місію на Донбасі. 17.10.2021, 18:17 [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  37. ↑ В окупованому Донецьку досі блокують місію ОБСЄ. 20.10.2021, 14:33. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  38. ↑ В окупованому Донецьку припинили блокування штаб-квартири СММ ОБСЄ. 23.10.2021, 19:59
  39. ↑ Бедратенко, Оксана. ОБСЕ: "Росіяни мають 39 спостерігачів в місії в Україні". VOA (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  40. ↑ Маленькими кроками до великих досягнень [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]. ОБСЄ. 14 травня 2020

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спеціальна_моніторингова_місія_ОБСЄ_в_Україні&oldid=40562226