Савченко Максим Сергійович — Вікіпедія

Савченко Максим Сергійович
Савченко Максим Сергійович;
Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження	5 березня 1989; Магдебург
Смерть	19 липня 2014 (25 років); Лисичанськ
Поховання	Суми
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ;
Нагороди та відзнаки
	Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.

Макси́м Сергі́йович Са́вченко (5 березня 1989 — 19 липня 2014) — капітан (посмертно) Збройних сил України, командир взводу, заступник командира мінометної батареї, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 5 березня 1989 р. в м. Магдебург, Німеччина, в сім'ї військовослужбовця. Його батько Савченко Сергій Вікторович, а дід Максима Савченко Віктор Ігнатович. Бабусю Максима та жінку Віктора звали Савченко Лідія Григорівна (до шлюбу Гостьєва). Вона походить з багатої сім'ї Гостьєвих. Прадід Максима Гостьєв Григорій Кузьмич, а прапрадід Гостьєв Кузьма Митрофанович (1887-1967). У 1992 році переїхали до м. Суми. 2006 року закінчив Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 7.

З 2006 року — в Збройних силах України. У 2010 році закінчив факультет аеромобільних військ та розвідки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».^[1]

З 2010 року служив в 95-й окремій аеромобільній бригаді (в/ч А0281, Житомир).

Російсько-українська війна

У зоні бойових дій з квітня 2014-го, командир взводу, заступник командира мінометної батареї, інструктор по парашутно-десантній підготовці, 95-а окрема аеромобільна бригада. Його брат також брав участь в бойових діях на Донбасі.

19 липня 2014 року загинув у бою під Лисичанськом в ході наступу, діставши декілька кульових поранень. У цьому бою загинули також сержант Артур Пушанко, старший солдат Микола Бурлак, солдати Юрій Ляпін та Олег Клим.^[2]^[1]

Похований на Алеї Героїв в Сумах 23 липня, на прощанні труна була закрита і для родичів.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 листопада 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.^[3]
Недержавна відзнака «Народний Герой України» (23 липня 2015, посмертно)^[4].

Вшанування пам'яті

Комунальній установі Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 рішенням Сумської міської ради від 29 вересня 2015 р. № 4830-МР присвоєно ім'я Максима Савченка.
Рішенням Сумської міської ради від 29.09.2015 року № 4828-МР Максиму Сергійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».

Примітки

↑ ^а ^б Максим Савченко (посмертно). Народний Герой України (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.
↑ У Сумах відбудуться змагання з плавання пам’яті Максима Савченка – Трибуна – новини Сум та Сумської області. Трибуна (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Указ № 873/2014
↑ ЧАСТИЧКА ЛЮБВИ И ТЕПЛА ПАТРИОТОВ: ОРДЕНА «НАРОДНЫЙ ГЕРОЙ» ВРУЧИЛИ В ХАРЬКОВЕ. Архів оригіналу за 9 серпня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.

Джерела

[:0-1] а ^б Максим Савченко (посмертно). Народний Герой України (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.

[2] У Сумах відбудуться змагання з плавання пам’яті Максима Савченка – Трибуна – новини Сум та Сумської області. Трибуна (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[3] Указ № 873/2014

[4] ЧАСТИЧКА ЛЮБВИ И ТЕПЛА ПАТРИОТОВ: ОРДЕНА «НАРОДНЫЙ ГЕРОЙ» ВРУЧИЛИ В ХАРЬКОВЕ. Архів оригіналу за 9 серпня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]