Савіцький Борис Борисович — Вікіпедія

Савіцький Борис Борисович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження7 липня 1990(1990-07-07)
Шепетівка
Смерть13 липня 2022(2022-07-13) (32 роки)
Миколаївка (Генічеський район)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
Командир взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бори́с Бори́сович Саві́цький (1990—2022) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Шепетівці. У 2008 році закінчив Вище міжрегіональне професійне училище залізничного транспорту в Козятині. Протягом 2008—2012 років проходив службу в ЗСУ. 2012 року, звільнившись зі служби, працював на залізниці.[1]

У серпні 2014-го брав участь у боях за Степанівку. Близько 22:00 почався бій з переважаючими силами терористів, БТР, у якому перебував Борис, підбили, довелося відходити з боєм.

Після демобілізації працював на залізниці.

З 2022 року — штаб-сержант, командир розвідувального взводу 14 ОМБр.

Загинув біля с. Миколаївка Херсонської області[2].

Похований в Шепетівці 16 липня 2022 року.[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шепетівчани попрощались із Савіцьким Борисом Борисовичем
  2. Борис Савіцький загинув у бою з російськими окупантами за Херсонщину. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 14 січня 2023.
  3. Шепетівська міська рада

Джерела

[ред. | ред. код]