Сагал Борис Львович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сагал.
Борис Сагал
Boris Sagal
Ім'я при народженніБорис Львович Сагал
Дата народження18 жовтня 1923(1923-10-18)[1][2][…]
Місце народженняКатеринослав, Українська СРР, СРСР
Дата смерті22 травня 1981(1981-05-22)[4][2][…] (57 років)
Місце смертіTimberline Lodged, Клакемес, Орегон, США[4]
ПохованняМеморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
ГромадянствоСРСР СРСР → США США
Alma materЄльська школа драми
ПрофесіяКінорежисер
Кар'єра1955–1981
IMDbID 0755963

Сага́л Бори́с Льво́вич (англ. Boris Sagal; 18 жовтня 1923(19231018), Катеринослав, УРСР — 22 травня 1981, Портленд, США) — американський режисер кіно та телебачення.

Біографія та творчість

[ред. | ред. код]

Борис Львович Сагал народився 18 жовтня 1923 року в єврейській сім'ї, у місті Катеринослав Української РСР (нині Дніпро, Україна)[5]. Революція та Громадянська війна супроводжувалися масовими погромами євреїв в Україні[джерело?]. Щоб вберегтися від них[джерело?], батько Лев Сагал, на початку 20-х років, емігрував до США, маючи намір найближчим часом забрати і всю сім'ю. Але його дружина, Роза Сагал, змогла отримати дозвіл та виїхати лише у 1930 році. З матір'ю до Сполучених Штатів переїхав і наймолодший син Борис. Три його старші брати, Ісаак, Михайло та Данило, виїжджати відмовилися і реалізували себе в СРСР: Ісаак став гірником, Михайло — педагогом, Данило — актором кіно[6]. В майбутньому Борис Сагал зі своїми братами особливих стосунків підтримувати не мав змоги і приїздив до Радянського Союзу лише один раз — тоді, зустрічаючись з Данилом, він зміг спілкуватися з ним лише через перекладача[7].

У США Борис Сагал навчався у Гарвардській школі права (Harvard Law School) та Школі драматичного мистецтва Єльського університету (Yale School of Drama)[8]. Кар'єру в кіно розпочав у 1950-х роках, з акторської діяльності, згодом став режисером телевізійних проектів та серіалів[9]. Серед його робіт, зокрема, епізоди серіалів: «Ранковий театр», «Театр General Electric», «Зона сутінків», «Альфред Гічкок представляє», «Коломбо».

Свій перший художній фільм, «Правоохоронці» (The Crimebusters), Сагал зняв у 1962 році[10], широкому загалу став відомий за стрічкою «Людина Омега» (1971) — екранізацією роману Річарда Метісона «Я — легенда».

Режисер загинув у 1981 році в Орегоні, внаслідок нещасного випадку під час зйомок телефільму «Третя світова війна»: після висадки з гелікоптеру він, з невстановленої причини, пішов у хибному напрямку[11], потрапив під хвостовий гвинт і отримав тяжкі ушкодження голови та плеча. Постраждалого було доставлено до шпиталю у Портленді, зроблено операцію, втім за п'ять годин після інциденту Борис Сагал помер[9]. Похований на Голлівудських пагорбах кладовища Форест-Лаун у Лос-Анджелесі[12].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

У доробку Бориса Сагала, як режисера, в цілому близько чотирьохсот робіт, серед них 11 художніх і 25 телевізійних фільмів[10]. У трьох своїх телефільмах він виступив також і у ролі продюсера. Був номінований на здобуття Премії Гільдії режисерів Америки (1970), Премії Г'юго (1971), а також мав чотири номінації Прайм-тайм премії «Еммі» (1970, 1974, 1976, 1981)[13].

  • Художні фільми
  • «Правоохоронці» (1962)
  • «Найвизначніший шоумен у світі: Легенда про Сесіля Б. Де Мілля», документальний (1963)
  • «Дайм з ореолом» (1963)
  • «Сутінки пошани» (1963)
  • «Диявольські стрільці» (1965)
  • «Щаслива дівчина» (1965)
  • «Зроблено в Парижі» (1966)
  • «Шпигуни на гелікоптерах» (1968)
  • «Атака 1000 літаків» (1969)
  • «Ескадрилья Москіто» (1969)
  • «Людина Омега» (1971)
  • «Анджела» (1978)
  • Телефільми
  • «Святвечір з Чарльзом Лоутоном» (1955), телефільм
  • «Вбрання короля» (1960), телефільм
  • «Гвинтові сходи» (1961), телефільм
  • «Д. А.: Один вбивця» (1969), телефільм
  • «Доля шпигуна» (1969), телефільм
  • «Вбивця у кіно» (1970), телефільм
  • «Пам'ять Хаузера» (1970), телефільм
  • «Джгут» (1971), телефільм
  • «Одружений» (1971), телефільм
  • «З Реймондом інакше» (1971), телефільм
  • «Опудало» (1972), телефільм
  • «Позбав нас від лукавого» (1973), телефільм
  • «Висунути звинувачення та засудити» (1974), телефільм
  • «Найвеличніший подарунок» (1974), телефільм
  • «Справа про зґвалтування» (1974), телефільм
  • «Людина за межею» (1975), телефільм
  • «Баржа-втікач» (1975), телефільм
  • «Ті, що створюють мрії» (1975), телефільм
  • «Меллорі: непрямі докази» (1976), телефільм
  • «Шерлок Холмс у Нью-Йорку» (1976), телефільм
  • «Айк: Роки війни» (1980), телефільм
  • «Щоденник Анни Франк» (1980), телефільм
  • «Цирк приїхав» (1981), телефільм
  • «У випадку вбивства набирайте М» (1981), телефільм
  • «Третя світова війна» (1981), телефільм
  • Телесеріали
  • «Ранковий театр», телесеріал — 16 епізодів, 1955—1958
  • «Національний гвардієць», телесеріал — 5 епізодів, 1957—1958
  • «Історії Веллз Фарго», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «M Squad», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «Театр Goodyear», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «Людина з камерою», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «Сансет-Сріп, 77», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «За закритими дверима», телесеріал — 1 епізод, 1958
  • «Майк Хаммер», телесеріал — 25 епізодів, 1958—1959
  • «Янсі Деррінджер», телесеріал — 1 епізод, 1959
  • «Чорне сідло», телесеріал — 1 епізод, 1959
  • «Джонні Стаккато», телесеріал — 3 епізоди, 1959
  • «Театр General Electric», телесеріал — 3 епізоди, 1959—1961
  • «Пітер Ганн», телесеріал — 22 епізоди, 1959—1960
  • «Містер Лакі», телесеріал — 6 епізодів, 1959—1960
  • «Плейхаус 90», телесеріал — 1 епізод, 1960
  • «Гра тижня», телесеріал — 1 епізод, 1960
  • «Пригоди в раю», телесеріал — 4 епізоди, 1960—1961
  • «Гонконг», телесеріал — 6 епізодів, 1960—1961
  • «Оголене місто», телесеріал — 1 епізод, 1961
  • «Вихід», телесеріал — 1 епізод, 1961
  • «Захисники», телесеріал — 1 епізод, 1961
  • «Зона сутінків», телесеріал — 2 епізоди, 1961
  • «Сотня Кейна», телесеріал — 2 епізоди, 1961
  • «Альфред Гічкок представляє», телесеріал — 3 епізоди, 1961—1962
  • «Лікар Кілдер», телесеріал — 6 епізодів, 1961—1964
  • «Комбат!», телесеріал — 1 епізод, 1962
  • «Сем Бенедикт», телесеріал — 2 епізоди, 1962
  • «Одинадцята година», телесеріал — 1 епізод, 1962
  • «Містер Новак», телесеріал — 2 епізоди, 1963
  • «Подорожі Джеймі МакФітерза», телесеріал — 5 епізодів, 1963—1964
  • «Людина на ймення Шенандоа», телесеріал — 1 епізод, 1965
  • «Напередодні вечора», телесеріал — 1 епізод, 1966
  • «T.H.E. Cat», телесеріал — 8 епізодів, 1966—1967
  • «Людина з U.N.C.L.E.», телесеріал — 2 епізоди, 1967
  • «Данді та Калхейн», телесеріал — 1 епізод, 1967
  • «Година Денні Томаса», телесеріал — 1 епізод, 1967
  • «Сімаррон Стріп», телесеріал — 1 епізод, 1967
  • «Захисник Джадд», телесеріал — 7 епізодів, 1967—1969
  • «Нічна галерея», телесеріал — 1 епізод, 1969
  • «Медичний центр», телесеріал — 1 епізод, 1969
  • «Назва гри», телесеріал — 1 епізод, 1970
  • «Міжнародний аеропорт Сан-Франциско», телесеріал — 1 епізод, 1970
  • «МакКлауд», телесеріал — 1 епізод, 1971
  • «The D.A.», телесеріал — декілька епізодів, 1971
  • «Коломбо», телесеріал — 2 епізоди, 1972—1973
  • «Мадіган», телесеріал — 2 епізоди, 1973
  • «Айронсайд», телесеріал — 2 епізоди, 1974
  • «Сестри Снуп», телесеріал — 1 епізод, 1974
  • «Гриф», телесеріал — 1 епізод, 1975
  • «Троє на дорозі», телесеріал — 1 епізод, 1975
  • «Орегонська стежка», телесеріал — 1 епізод, 1976
  • «Багатий, бідний», міні-серіал — 4 епізоди, 1976
  • «Міняйли Артура Хейлі» (1976), міні-серіал
  • «Край пробуджених надій», міні-серіал — 3 епізоди, 1978
  • «Місіс Коломбо», телесеріал — 1 епізод, 1979
  • «Айк» (1979), міні-серіал
  • «Масада», міні-серіал — 4 епізоди, 1981

Родина

[ред. | ред. код]

Борис Сагал був одружений двічі. Його перша дружина, продюсер та співачка Сара Мейкон (Sara Macon), з якою вони побралися 1952 року та мали п'ятьох дітей, у 1975 передчасно померла. Вдруге Сагал одружився у 1977 році — з американською актрисою та хореографом Мардж Чемпіон (Marge Champion), був з нею у шлюбі до своєї смерті, дітей не мав[5].

Всі діти Бориса Сагала пов'язали своє життя з кіно та телебаченням[5][14]:

  • Кеті Сагал (нар. 1954) — американської акторка та співачка
  • Джо Сагал (нар. 1957) — американський актор
  • Девід Сагал — старший віцепрезидент, головний юрист кінокомпанії «Warner Brothers»
  • Джин Сагал (нар. 1961) — американська телевізійна акторка та режисер
  • Ліз Сагал (нар. 1961) — американська телевізійна акторка, сценарист та монтажер

Рідний брат Бориса Львовича, Данило Сагал (1909—2002) — відомий радянський та російський актор, Народний артист Росії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140671730 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в Boris Sagal. Biography. imdb.com (англ.) . Процитовано 12 грудня 2013.
  6. ↑ Даниил Сагал. Биография. kino-teatr.ru (рос.) . Процитовано 12 грудня 2013.
  7. ↑ Ирина Иванова (08-06-2003). Эрмитаж российского кино. russiannightsfest.com (рос.) . Процитовано 12 грудня 2013.
  8. ↑ International Television & Video Almanac. — New York : Quigley Publishing Company, 1987. — Т. 32. — С. 235.(англ.)
  9. ↑ а б Shawn G. Kennedy (24-05-1981). Boris Sagal, 58, Movie director, Dies after a helicopter accident. nytimes.com (англ.) . Нью-Йорк Таймс. Процитовано 12 грудня 2013.
  10. ↑ а б Latest Titles With Boris Sagal. imdb.com (англ.) . Процитовано 12 грудня 2013.
  11. ↑ Rebecca Cathcart (07-11-2008). Out From Under All That Big Hair. nytimes.com (англ.) . Нью-Йорк Таймс. Процитовано 12 грудня 2013.
  12. ↑ Find a Service, Grave or Obituary (Grave, Sagal). forestlawn.com (англ.) . Форест-Лаун. Процитовано 12 грудня 2013.
  13. ↑ Boris Sagal. Awards. imdb.com (англ.) . Процитовано 12 грудня 2013.
  14. ↑ Warner Bros. Entertainment Inc. (Main Office) Attorneys. pview.findlaw.com (англ.) . Процитовано 12 грудня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сагал_Борис_Львович&oldid=42245651