Саймон Пірані — Вікіпедія

Саймон Пірані
Народився	2 березня 1957(1957-03-02) (67 років) Вулідж, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	письменник, історик, кліматичний активіст
Знання мов	англійська
Батько	Фелікс Пирані

Саймон Пірані (англ. Simon Pirani; нар. 2 березня 1957) — британський історик та дослідник енергетики, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень та почесний професор Школи сучасних мов та культур Університету Дарема^[1].

Саймон Пірані — один з чотирьох дітей Фелікса Пірані, відомого фізика-теоретика.

За словами Пірані, його світогляд «формувався у марксистській традиції». Він був членом британської Робітничої революційної партії з 1972 р. до початку 1990-х рр. Був редактором газети профспілки шахтарів (1990–1995).

В 1990 році вперше приїхав до Радянського Союзу на конференцію, присвячену Леву Троцькому. На ній він тако зав'язав контакти з радянськими троцькістами та активістами незалежної шахтарської профспілки^[2]. Відтоді неодноразово приїжджав в Росію та Україну, налагоджуючи співпрацю між британськими та українськими шахтарськими профспілками. В 1996 році видав брошуру на основі інтерв'ю з Олегом Дубровським — українським робітничим активістом, який був на той час троцькістом^[3][4].

Окрім того Пірані працював журналістом, написав серію статтей про справу Георгія Гонгадзе в Україні. Згодом перейшов до академічної роботи.

Дослідження Пірані як історика були зосереджені на радянської Росії. 2008 року вийшла його книжка «Російська революція у відступі 1920—1924: радянські робітники та нова комуністична еліта». У праці детально розглядаються відносини між робітничим класом та комуністичною партією в Москві на початку радянського періоду.

Як дослідник енергетики Пірані писав про ринок природного газу в колишньому Радянському Союзі, в тому числі як співавтор та співредактор книжки «Російська газова матриця: як ринки рухають зміни» (2014).

У 2018 році вийшла книжка Пірані про глобальну історію споживання викопного палика (Burning Up: A Global History of Fossil Fuel Consumption). В ній він зображує зростання споживання як результат світової капіталістичної економічної експансії.^[5] Пірані стверджує, що першорядним є взаємозв'язок між технологічними системами, на які припадає більшість використання викопного палива, та соціальними й економічними системами, в які вони вбудовані.

• The Russian Revolution in Retreat 1920–1924: Soviet workers and the new communist elite. London: Routledge, 2008.
• Change in Putin's Russia: Power Money and People. London: Pluto Press, 2010.
• Burning Up: A Global History of Fossil Fuel Consumption. London, Pluto Press, 2018.

Українською

• Саймон Пірані: «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки» // Спільне, 6 березня 2014.
• Кліматична політика, енергетика й українсько-російські відносини: інтерв'ю із Саймоном Пірані // Спільне, 24 грудня 2020
• План ЄС щодо експорту українського водню — це колонізаторський грінвошинг // Спільне, 15 вересня 2022
• Захід проти Росії: економічна війна та провал кліматичної політики // Спільне, 3 листопада 2022
• Принципи повоєнної відбудови енергетичної системи України з позиції робітничого і громадських рухів // Спільне, 15 грудня 2022

• Марко Бойцун