Самойлов Олексій Миколайович — Вікіпедія

Олексій Самойлов
Олексій Миколайович Самойлов
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження1 травня 1974(1974-05-01)
Гуляйполе, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Смерть9 липня 2022(2022-07-09) (48 років)
Часів Яр
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексій Миколайович Самойлов (1 травня 1974, м. Гуляйполе, Запорізька область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олексій Самойлов народився 1974 року в місті Гуляйполе, нині Гуляйпільської громади Пологівського району Запорізької области України.

Після закінчення школи проходив військову строкову службу. Працював водієм.

Тимчасово проживав у с. Чехів Монастириської громади Чортківського району Тернопільської области.

Добровільно вступив в Збройні сили України попри те, що мав групу інвалідності. Загинув 9 липня 2022 року внаслідок ракетного удару в м. Часів Яр на Донеччині.

Похований 16 липня 2022 року в с. Млинок на Кіровоградщині.

Залишилася дружина, дві доньки та син.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]