Сандра Міло — Вікіпедія

Сандра Міло
італ. Sandra Milo Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніСалватріс Олена Ліліана Греко
Народилася11 березня 1933(1933-03-11)[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Туніс, Франція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла29 січня 2024(2024-01-29)[5][6] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія[7][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • рак легень[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ПохованняКампо Верано[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство Італія[4]
     Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьтелеведуча, акторка театру, кіноакторка, акторка, радіоведуча, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльностіз 1955 року
    ДітиDebora Ergasd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0590452
    Нагороди та премії
    CMNS: Сандра Міло у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Сандра Міло (італ. Sandra Milo; 11 березня, 1933, Туніс — 29 січня 2024, Рим) — італійська акторка та телеведуча.

    Її за життя називали музою Федеріко Фелліні. Міло була партнеркою Марчелло Мастроянні у фільмі Фелліні «Вісім з половиною» (1963), вона також зіграла у картині режисера «Джульєтта і духи» (1965). Співпрацювала Міло і з Роберто Росселліні, з'явившись у його картинах «Генерал Делла Ровере» (1959) та «Ваніна Ваніні» (1961).

    У 2020 та 2021 роках Міло отримала два «Золоті глобуси» за внесок у кінематограф та національну італійську кінопремію «Давид ді Донателло».

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Справжнє ім'я та прізвище — Салватріс Олена Ліліана Греко. Дебют Сандри Міло — головна роль Габріелли в комедії «Холостяк/Бакалавр» (1955, реж. Антоніо П'єтранджелі). Звернула на себе увагу в драмі Роберто Росселліні «Генерал Делла Ровере» (повія, 1959) і в комедії Антоніо П'єтранджелі «Адуа та її подруги» (Лоліта, 1960). Виконала головну роль в екранізації повісті Стендаля «Ваніна Ваніні» (1961, реж. Роберто Росселліні). Досягнення Сандри Міло в кінематографі — ролі фатальних, іронічних, розкутих і сексуальних жінок в кіношедеврах Федеріко Фелліні «Вісім з половиною» (Клара, 1963, Премія «Срібна стрічка», 1964) і «Джульєтта і ду́хи» (Сюзі/Ірис/Фанні, 1965, Премія «Срібна стрічка», 1966), а також Івонна у фільмі Луїджі Дзампи «Літнє безумство» (1963), Джуліана Марлетт в комедії Діно Різі «Зонт» (1966).

    У 1968 році Сандра Міло йде з кіно, повністю присвятивши себе сім'ї й вихованню дітей. Сандра Міло остаточно повернулася на великий екран і на ТБ в 1979 році. Серед найкращих ролей цього періоду: Маріанна в романтичній мелодрамі «Попелюшка 80» (1984, реж. Роберто Маленотті), Арабелла у фільмі Пупі Аваті «Серце не з тобою» (2003). У 2007 році з успіхом виступила на театральній сцені в спектаклі «8 жінок». Сандра Міло від природи володіє високим фальцетом — це було яскравою відмінною рисою її кінообразу сексуальної блондинки-спокусниці. У 90-ті роки активно працювала на телебаченні, в дитячих шоу-програмах, розважальних проєктах, записала кілька дисків з піснями.

    Міло знімалося майже до самої смерті. Однією з останніх її робіт був епізод у серіалі «Жиголо випадково» (2023).

    Сандра Міло померла 29 січня 2024 року в себе вдома у Римі в 90-річному віці[11].

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119217694 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ Discogs — 2000.
    4. ↑ а б в Catalog of the German National Library
    5. ↑ Sandra Milo, morta a 90 anni l'attrice musa di Fellini — La Repubblica.
    6. ↑ Addio a Sandra Milo, musa di Federico Fellini. L'attrice si è spenta a 90 anni, nella sua casa — 2024.
    7. ↑ Sandra Milo, morta a 90 anni l'attrice musa di Fellini — 2024.
    8. ↑ Ciro De Lollis, il figlio di Sandra Milo: "Aveva un tumore ai polmoni con metastasi al cervello" — 2024.
    9. ↑ Sandra Milo, feretro arrivato alla camera ardente in Campidoglio: presenti i tre figli — Roma: Caltagirone Editore, 2024. — ISSN 1126-8352; 1129-6224; 2499-3980
    10. ↑ https://www.corriere.it/spettacoli/24_gennaio_29/figli-sandra-milo-debora-ergas-ciro-azzurra-de-lollis-8bdf687c-be97-11ee-8159-e88a7ef5abf7.shtml
    11. ↑ Sandra Milo, morta a 90 anni l'attrice musa di Fellini. La Repubblica. 29 січня 2024. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 7 вересня 2024. (італ.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]


    Марчелло Мастроянні у кінострічці 8½ Це незавершена стаття про італійського актора або акторку.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сандра_Міло