Санкт-Петербурзький гірничий університет — Вікіпедія

Санкт-Петербурзький гірничий університет
СПГУ|рівень акредитації
Головний корпус СПГУ
59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.930061° пн. ш. 30.268366° сх. д. / 59.930061; 30.268366
Тип	національний дослідницький університет
Країна	Росія[1]
Розташування	Санкт-Петербург
Засновано	21 жовтня (3 листопада) 1773
Засновник	Катерина II
Ректор	професор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович
Студентів	понад 7000
Докторів	~120
Кандидатів	понад 400
Приналежність	Міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Випускники	Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
Штаб-квартира	Санкт-Петербург
Адреса	199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2
Сайт	spmi.ru
Нагороди
Saint Petersburg Mining University у Вікісховищі

Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.

Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.

На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.

• геологія і розвідка корисних копалин,
• гірнича справа,
• металургія,
• технологічні машини і обладнання,
• електротехніка, електромеханіка і електротехнології,
• автоматизація та управління,
• геодезія,
• менеджмент,
• маркшейдерія,
• економіка,
• охорона довкілля,
• землеустрій та кадастри,
• нафтогазова справа,
• хімічна технологія і біотехнологія.

В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:

• Геологорозвідувальний факультет
• Нафтогазовий факультет
• Гірничий факультет
• Гірничо-електромеханічний факультет
• Економічний факультет
• Хіміко-металургійний факультет
• Факультет освоєння підземного простору
• Факультет фундаментальних і гуманітарних дисциплін
• Філія СПДГУ «Воркутинський гірничий інститут»
• Киришська філія (м. Кириши Ленінградської обл.);
• представництва в м. Сланці (Ленінградська обл.) та в м. Шахти (Ростовська обл.).
• Хибинський технічний коледж (м. Кировськ, Мурманської обл.) — на правах філії,
• Санкт-Петербурзький технікум геодезії і картографії — на правах факультету;
• Міжгалузевий науковий центр «ВНИМИ» (ВАТ «ВНИМИ») (перетворений університетом у «Науковий центр геомеханіки і проблем гірничого виробництва»).

• Ємельянов Дмитро Сидорович (1939—1950)

• Доброхотов Микола Миколайович — український радянський науковець-металург, доктор технічних наук.
• Доброхотов Михайло Миколайович — український радянський геолог з рудних родовищ, доктор геолого-мінералогічних наук.
• Маньківський Григорій Ілліч — радянський науковець у галузі гірничої справи, член-кореспондент АН СРСР.
• Шалімов Олександр Іванович — російський радянський письменник-фантаст та вчений-геолог.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.