Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура — Вікіпедія

Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура
41°55′23″ пн. ш. 12°31′08″ сх. д. / 41.922917° пн. ш. 12.518878° сх. д. / 41.922917; 12.518878
Країна Італія[1][2]
РозташуванняРим[2]
Типпарафіяльна церква
титулярна церква і мала базиліка
Стильранньохристиянська архітектураd
Дата заснування7 століття

Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура. Карта розташування: Італія
Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура
Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура
Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Фасад
Мозаїка в абсиді

Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура (лат. Sanctis Agnetis extra moenia — Церква Св. Агнеси за міськими стінами) — титулярна церква (з 5 жовтня 1654) на північному сході Риму на честь св. Агнеси Римської. Церква розташована на Номентанські дорозі у 3 км від Пієвих воріт стіни Аврелія і належить до комплексу, до якого також входять катакомби св. Агнеси, руїни ранньохристиянської базиліки та мавзолей Констанції (церква Санта Констанца).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша велика церква і капела поруч із тим місцем, де за легендою була похована св. Агнеса, виникли у 337—351. Після їх руйнування у VII столітті (625—630) за папи Гонорія I була споруджена невелика церква в її нинішньому вигляді. Щороку 21 січня, в день св. Агнеси, у церкві проходить папська літургія, на якій папа благословляє двох ягнят, з вовни яких будуть виготовлені паллії для митрополитів.

Будівля

[ред. | ред. код]

Церква облаштована, подібно як і Сан Лоренцо фуорі ле Мура, окремими емпорами для жінок (matronaeum). Бічні каплиці та цимборій над вівтарем створені у XVII ст. Дерев'яну стелю оздоблено численними орнаментами у 1606. Особливо виділяються єпископський трон із VII століття та мармуровий світильник із XIII століття.

Збереглись також і деякі мозаїки. В абсиді зображена свята Агнеса у вбранні візантійської принцеси. В її ногах зображені знаряддя катування — вогонь і меч. Рукою вона тримає ягня. Збоку неї Гонорій — як засновник церкви тримає її модель. З другого боку святий Симах.

З 28 червня 1991 року титулярна церква Камілло Руіні, колишнього генерального вікарія Рима. Сьогодні церква належить французькому ордену.

Титул

[ред. | ред. код]

Кардинальський титул був створений папою Іннокентієм X 5 жовтня 1654 року шляхом перенесення наявного з часу понтифікату Лева X титулу Сант Ан'єзе ін Аґоне.

Кардинали

[ред. | ред. код]
Ім'я та роки життя Роки перебування у титулі Зроблений кардиналом Папою Примітки
Баччо Альдобрандіні
(20 серпня 1613 -21 січня 1665)
1654-1658 19 лютого 1652 Іннокентієм X титул отримав у зв'язку із ліквідацією попереднього
Джироламо Фарнезе
(30 вересня 1599 -18 лютого 1668)
1658-1668 9 квітня 1657 Олександром VII призначення було оголошене 29 квітня 1658, а червоного капелюха і титул отримав 6 травня 1658
Вітальяно Вісконті
(1618 -7 вересня 1671)
1669 -1671 15 лютого 1666 Олександром VII призначення було оголошене 7 березня 1667, а червоного капелюха і титул отримав 18 березня 1669
Федеріко IV Борромео
1672-1673 19 жовтня 1654 Іннокентієм X Держсекретар Святого Престолу
Туссен де Форбен-Жансон
1690-1693
Джамбаттиста Спінола
1696-1698
Раннуціо Паллавічіно
1706-1712
Джорджо Спінола
1721-1734
Серафіно Ченчі
1735-1740
Філіпо Марія Монті
1743-1747
Фредерік-Жером де Ларошфуко
1747-1757
Етьєн-Рене Потьє де Жевр
1758-1774
Луїджі Валенті Ґонзаґа
1778-1790
Джузеппе Спіна
1802-1820
Діонісіо Бардаксі і Азара
1822-1826
Іґнаціо Назаллі-Ратті
1827-1831
Філіппо Ґідіче Караччіоло, Orat.
1833-1844
Юг-Робер-Жан-Шарль де Латур д’Овернь-Лораге
1846-1851
Джироламо д'Андреа
1852-1868 in commendam (18601868)
Лоренцо Барілі
1868-1875
Пьєтро Джанеллі
1875-1881
Шарь-Мартіаль Аллеман-Лявіжері
1882-1892
Ґеорґ фон Копп
1893-1914
Карой Хорніґ
1914-1917
Адольф Бертрам
1919-1945
Сем'юел Стрітч
1946-1958
Карло Конфалон'єрі
1958-1972
Луї-Жан-Фредерік Гюйо
1973-1988
Камілло Руїні
1991-

Див. також

[ред. | ред. код]

Катакомби Рима

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. а б dati.beniculturali.it — 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]

Сторінка церкви