Сафін Марат Михайлович — Вікіпедія
Марат Сафін | |
---|---|
тат. Марат Мөбин улы Сафин | |
Громадянство | Росія |
Місце проживання | Монте-Карло, Монако |
Дата народження | 27 січня 1980 (44 роки) |
Місце народження | Москва, СРСР, (нині Росія) |
Зріст | 193 см |
Вага | 88 кг |
Початок кар'єри | 1997 |
Робоча рука | правша |
Бекхенд | дворучний |
Призові, USD | 14,211,814 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 413 — 261 |
Титулів | 15 |
Найвища позиція | № 1 (20 листопада 2000) |
Мейджори | |
Австралія | Перемога (2005) |
Ролан Гаррос | Півфінал (2002) |
Вімблдон | Півфінал (2008) |
США | Перемога (2000) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 95 — 117 |
Титулів | 2 |
Найвища позиція | № 71 (22 квітня 2002) |
Інші парні турніри | |
Востаннє картку оновлено: 16 вересня 2009 |
Мара́т Миха́йлович Са́фін (тат. Марат Мөбин улы Сафин, Marat Möbin ulı Safin, рос. Сафин Марат Мубинович; нар. 27 січня 1980, Москва) — російський тенісист-професіонал.
Народився 27 січня 1980 року в Москві. Дворазовий переможець турнірів серії Великого шолому. Дворазовий переможець кубку Девіса у складі збірної команди Росії. Колишня перша ракетка світу. За свою кар'єру здобув 15 титулів в одиночному розряді і 2 — в парному.
Марат народився в сім'ї Михайла Сафіна і Раузи Ісланової. За походженням він татарин. Його батьки колишні тенісисти і тренери з тенісу. У Марата є молодша сестра — Дінара, яка також грає в теніс. Тенісом Сафін почав займатись у тенісному клубі, який очолював його батько. Згодом, досягши 14-річного віку він переїхав в іспанську Валенсію.
Професійна кар'єра Марата почалася в 1997 році. Вже в наступному році на Ролан Гарросі йому вдалося обіграти Андре Агассі та Ґуставо Куертена. А перший турнір Марат зумів віграти в серпні 1999 року в Бостоні, в фіналі перемігши Грега Руседскі.
Наступний, 2000 рік, став тріумфальним для Сафіна. Він здобув сім титулів в одиночному розряді, серед яких перемога на US Open та дві перемоги на «мастерсах»: в Канаді та Парижі. Саме після перемоги на турнірі в Парижі Марат на два тижні очолив чоловічий рейтинг. Загалом він був на вершині рейтингу ATP 9 тижнів.
Свою другу перемогу на турнірах Великого шолому Сафін виборов на Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу в 2005 році, перемігши в фіналі Лейтона Ґ'юіта. Але більше запам'яталося на тому турнірі його півфінальне протистояння з першою ракеткою світу Роджером Федерером.
В 2002 та 2006 роках виступаючи у складі збірної Росії з тенісу ставав переможцем найпрестижнішого командного тенісного змагання кубку Девіса. Багато в чому саме завдяки зусиллям Марата росіянам вдавалося досягати перемог. Зокрема в 2002 році Сафін у фінальному протистоянні проти французів переміг Себаст'яна Гросжана і Поля-Анрі Мат'є, а в 2006 проти аргентинців — Хосе Акасусо та разом з Дмитром Турсуновим виграти парну зустріч.
- Перемоги (15)
|
№ | Дата | Турнір | Покриття | Суперник у фіналі | Рахунок фінального поєдинку |
1. | 23 серпня 1999 | Бостон, США | Хард | Грег Руседські | 6–4, 7–6(11) |
2. | 24 квітня 2000 | Барселона, Іспанія | Ґрунт | Хуан Карлос Ферреро | 6–3, 6–3, 6–4 |
3. | 1 травня 2000 | Мальорка, Іспанія | Ґрунт | Мікаел Тілстром | 6–4, 6–3 |
4. | 31 липня 2000 | Торонто, Канада | Хард | Харел Леві | 6–2, 6–3 |
5. | 28 серпня 2000 | US Open, Нью-Йорк, США | Хард | Піт Сампрас | 6–4, 6–3, 6–3 |
6. | 11 вересня 2000 | Ташкент, Узбекистан | Хард | Давіде Сангвінетті | 6–3, 6–4 |
7. | 6 листопада 2000 | Санкт-Петербург, Росія | Хард (i) | Домінік Грбатий | 2–6, 6–4, 6–4 |
8. | 13 листопада 2000 | Париж, Франція | Килим (i) | Марк Філіпусіс | 3–6, 7–6(7), 6–4, 3–6, 7–6(8) |
9. | 10 вересня 2001 | Ташкент Узбекистан | Хард | Євген Кафельников | 6–2, 6–2 |
10. | 22 жовтня 2001 | Санкт-Петербург, Росія | Хард (i) | Райнер Шутлер | 3–6, 6–3, 6–3 |
11. | 28 жовтня 2002 | Париж, Франція | Килим (i) | Ллейтон Г'юїтт | 7–6(4), 6–0, 6–4 |
12. | 13 вересня 2004 | Пекін, Китай | Хард | Михайло Южний | 7–6(4), 7–5 |
13. | 18 жовтня 2004 | Мадрид, Іспанія | Хард (i) | Давид Налбандян | 6–2, 6–4, 6–3 |
14. | 1 листопада 2004 | Париж, Франція | Килим (i) | Радек Штепанек | 6–3, 7–6(5), 6–3 |
15. | 17 січня 2005 | Australian Open, Мельбурн, Австралія | Хард | Ллейтон Г'юїтт | 1–6, 6–3, 6–4, 6–4 |
- Фінали (12)
№ | Дата | Турнір | Покриття | Суперник у фіналі | Рахунок фінального поєдинку |
1. | 7 листопада 1999 | Париж, Франція | Килим (i) | Андре Агассі | 7–6, 6–2, 4–6, 6–4 |
2. | 21 травня 2000 | Гамбург, Німеччина | Ґрунт | Ґуставо Куертен | 6–4, 5–7, 6–4, 5–7, 7–6 |
3. | 20 серпня 2000 | Індіанаполіс, США | Хард | Ґуставо Куертен | 3–6, 7–6, 7–6 |
4. | 4 лютого 2001 | Дубай, ОАЕ | Хард | Хуан Карлос Ферреро | 6–2, 6–3 |
5. | 27 січня 2002 | Australian Open, Мельбурн, Австралія | Хард | Томас Йохансон | 3–6, 6–4, 6–4, 7–6 |
6. | 19 травня 2002 | Гамбург, Німеччина | Ґрунт | Роджер Федерер | 6–1, 6–3, 6–4 |
7. | 27 квітня 2003 | Барселона, Іспанія | Ґрунт | Карлос Моя | 5–7, 6–2, 6–2, 3–0 retired |
8. | 1 лютого 2004 | Australian Open, Мельбурн, Австралія | Хард | Роджер Федерер | 7–6, 6–4, 6–2 |
9. | 18 квітня 2004 | Ешторіл, Португалія | Ґрунт | Хуан Ігнасіо Чела | 6–7, 6–3, 6–3 |
10. | 12 червня 2005 | Галле, Німеччина | Трава | Роджер Федерер | 6–4, 6–7, 6–4 |
11. | 9 жовтня 2006 | Москва, Росія | Хард (i) | Микола Давиденко | 6–4, 5–7, 6–4 |
12. | 4 жовтня 2008 | Москва, Росія | Хард (i) | Ігор Куніцин | 7–6(6), 6–7(4), 6–3 |
Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |