Сахновщина — Вікіпедія

селище Сахновщина
Герб Сахновщини Прапор Сахновщини
Залізнична станція Сахновщина
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Берестинський район
Тер. громада	Сахновщинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63060090010068296
Облікова картка	Сахновщина
Основні дані
Засновано	на початку XIX сторіччя
Статус	із 1938 року
Площа	9,22 км²
Населення	▼ 6900 (01.01.2022)[1]
Густота	935,47 осіб/км²;
Поштовий індекс	64501
Телефонний код	+380 5762
Географічні координати	49°9′0″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 49.15000° пн. ш. 35.87333° сх. д. / 49.15000; 35.87333
Висота над рівнем моря	163 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Сахновщина
До обл. центру:
- залізницею:	147 км
- автошляхами:	155 км
Селищна влада
Адреса	64501, Харківська обл., Берестинський р-н, смт Сахновщина, вул. Шмідта, 10
Голова селищної ради	Суєцький Володимир Володимирович
Карта
Сахновщина
Сахновщина
Сахновщина у Вікісховищі

Сахнóвщина — селище на Слобожанщині у Берестинському районі Харківської області, 6900 мешканців.

Селище міського типу Сахновщина розташоване в місці витоків річок Вошива і Сугарь на південний захід від Харкова. Відстань до обласного центру — 150 км. До селища прилягають села Івано-Слиньківка, Гришівка і Новоолександрівка. Через селище проходять автомобільні дороги Р79, Т 2120 і залізниця, станція Сахновщина.

Назва походить від прізвища козацько-старшинської родини Сахновських, які володіли навколишніми землями. Зокрема, це підтверджує військово-топографічна мапа Ф.Шуберта 1846—1863 рр., на якій частина «дикого степу», що розкинулася від с. Кардашівка (нині — Дар-Надежда) вздовж берегів річки Багата до сіл Дмитрівка і Григорівка (нині об'єднані у с. Гришівка), позначена як «Сахновщина». У цих селах, як свідчить четвертий том «Малоросійського гербовника» Вадима Модзалевського майже сто років проживали багатодітні дворянські родини Сахновських^[2].

Сахновщина заснована на початку XIX сторіччя як хутір Кобилячин (Кобилячка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії переселенцями з Кобеляцького повіту цієї ж губернії. Під час будівництва залізниці Костянтиноград — Лозова (1897—1900) Сахновщина перетворилася на залізничне селище. Дістала назву від прізвища поміщика Сахновського, на землях якого була збудована однойменна залізнична станція^[3][4].

За переписом 1910 року, у Сахновщині було 877 жителів, яким належало лише 326 десятин землі, що розподілялися досить нерівномірно. Основними ж земельними багатствами (до 7 тис. десятин) володів поміщик Сахновський^[5].

1912 року створено Сахновщинське с/г т-во, кількість членів (1914) 35 осіб; голова ради О. О. Донченко, секретар І. Я. П'ятак.^[6]

1938 року отримала статус селище міського типу.

Радянські війська відійшли з Сахновщини 6/9 жовтня 1941 року.^[7]

Тимчасовий контроль над Сахновщиною Червона Армія встановила у лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції 1943 року, 16/18 вересня 1943 — тривалий.^[8]

У січні 1942 року, під час Барвенково-Лозівської операції, Сахновщина деякий час розташовувалася у районі боїв. Був наступ на Красноград, звільнена Лозова, і з кінця січня до середини 1942 року територія під контролем радянських військ була на 30—40 кілометрів на схід від Сахновщини, по лінії Балаклія — Лозова.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

• Сахновщинський завод продтоварів, ТОВ.
• Сахновщинський елеватор.
• Сахновщинська харчосмакова фабрика.
• Пивоварня (працює з 2018 року)^{[джерело?]}

• Сахновщинський молокозавод, ЗАТ.
• Сахновщинський маслозавод.
• Сахновщинський хлібозавод.^[10]

• Сахновщинська гімназія.^[11]
• Школа.
• Сахновщинська центральна районна лікарня.
• Сахновщинський будинок творчості.
• Сахновщинська дитяча музична школа.

З 10 грудня 1930 року (з перервою у 1941—1944) у Сахновщині виходить районна газета, яка у 1930—1963 мала назву «Комунар», а з 2 квітня 1963 називається «Колос»^[12].

2011 року голова Сахновщинської районної ради Харківської області Володимир Прядко посів третє місце у складеному НСЖУ списку найбільших ворогів преси в Україні: користуючись тим, що райрада є одним із співзасновників газети «Колос», фактично розпочав процедуру ліквідації юридичної особи — редакції, без рішення одного з співзасновників — трудового колективу^[13][14].

• Свято-Покровський храм
• Молитовний будинок (синагога)

• Сахновщинський коровай

• Бутенко Георгій Андрійович (1938—1994) — український юрист
• Вакуленко Володимир Прокопович (1963) — український поет
• Дзядик Владислав Кирилович (1919—1998) — український математик
• Заворотній Олексій Тимофійович (1948) — український актор, драматург, поет, сценарист і кінорежисер, заслужений артист України
• Єрохін Андрій Леонідович (нар. 1966)— український науковець у галузі інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, декан факультету комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки.
• Кунденко Микола Петрович (нар. 1972) — український науковець у галузі електротехнологій, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтегрованих електротехнологій та процесів Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка
• Левицький Олександр Олександрович — заслужений діяч мистецтв України
• Малахова Тетяна — сценарист кіно і телебачення, дитяча поетеса, автор сатиричних монологів для Андрія Данилка (Верка Сердючка), автор вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»
• Муромцева Ольга Георгіївна (Аксьонова) (1938—2008) — український мовознавець
• Остапченко Микола Васильович (1923—1944) — Герой Радянського Союзу (1945)
• Половинко Григорій Григорович — український письменник, журналіст, перекладач, громадський діяч.
• Попудренко Микола Микитович (1906—1943) — один з організаторів партизанського руху в Україні
• Шевченко Денис Валерійович (1999—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України.
• Шевченко Тарас Георгійович (1929—2015) — український живописець, художник театру, Заслужений діяч мистецтв України. Проживав у Сахновщині.
• Янко Микола Тимофійович (1912—2011) — український краєзнавець

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Облікова картка смт. Сахновщина^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Прогноз погоди в смт. Сахновщина
• Життя українських селян. Сахновщина

Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.