Сахнюк Богдан Петрович — Вікіпедія

Сахнюк Богдан Петрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження17 липня 1977(1977-07-17)
Жолобне, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть13 серпня 2014(2014-08-13) (37 років)
Степанівка, Шахтарський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби2000-2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Петро́вич Сахню́к (17 липня 1977(19770717) — 13 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Жолобне (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Закінчив Жолобненську гімназію. 1 серпня 2000 року вступив на військову службу за контрактом. Протягом 2002—2003 років в складі миротворчого контингенту місії ООН перебував у Сьєрра-Леоне та неодноразово брав участь у миротворчих місіях у Косово (2006—2007). Старший солдат, водій польового вузла зв'язку 30-ї ОМБр. Був водієм полковника Олександра Нестеренка, який на той час командував 30-ю бригадою.

Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Степанівка (Шахтарський район). Богдан був за кермом автомобіля «Нива», після обстрілу вважався зниклим безвісти. Тоді ж поліг сержант Юрій Євпак.

Упізнаний за експертизою ДНК. 27 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований в рідному селі.

Залишилася дружина Олена та двоє синів.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (22.9.2015, посмертно)
  • в Жолобному проводиться футбольний турнір пам'яті Богдана Сахнюка.
  • Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 38.
  • Почесний громадянин Звягеля (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)[2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]