French
DeutschСвалявка — Вікіпедія
| село Свалявка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Перечинський район |
| Рада | Тур'є-Бистрянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100210120084813 |
| Основні дані | |
| Населення | 162 |
| Площа | 6,58 км² |
| Густота населення | 24,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89231 |
| Телефонний код | +380 3145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′8″ пн. ш. 22°49′47″ сх. д. / 48.66889° пн. ш. 22.82972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 338 м |
| Водойми | струмок Свалявський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89231, Закарпатська обл., Переченський р-н, с.Тур’я Бистра, вул.Духновича,64 |
| Карта | |
  Свалявка | |
 Свалявка | |
| Мапа | |
 | |
Сваля́вка — село в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області.
Село Свалявка Перечинського району лежить перед Свалявським перевалом. Назва походить від потічка Свалявського, який там протікає. Поселення з такою назвою вперше зустрічається в податкових даних з 1582 року, було найбільш східним володінням Невицької замкової домінії. 1588 року взято на облік тільки одне селянське господарство, що володіло четвертиною наділу й оподаткуванню не підлягало. Згодом сюди переселилося кілька нових родин. З XVII ст. про село нема жодної згадки – чи селяни покинули село, чи вимерли.
Тепер тут проживає 240 чоловік у 44 хатах, з них у 12 – українці, а в інших – волохи. Підпорядковується село Тур’є-Бистрянській сільраді.
храм св. арх. Михайла. 1991.
Дерев’яна каплиця, що увінчувала стрімкий берег у центрі села, належала до групи малих церков початку XX ст. Споруджена 1910 р. або 1911 р.
У 1929 р. зображення каплиці потрапляє в альбом чеського дослідника Б. Вавроушка “Церковні пам’ятки на Підкарпатській Русі”. Каплиця стояла в селі до 1991 р., не зазнавши жодних змін.
У 1991 р. її оббили дошками і перекрили бляхою, а ще через рік вона стала вівтарною частиною новозбудованої дерев’яної церкви.
У травні 1998 р. дерев’яну вівтарну частину розібрали, а натомість спорудили муровану. Так закінчила вона своє існування. Так закінчила своє існування своєрідна архітектурна пам’ятка. Протягом довгого часу це була єдина греко-католицька церква у тій частині Тур’янської долини.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 145 осіб, з яких 80 чоловіків та 65 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 162 особи.[2]
- храм св. арх. Михайла. 1991.
- перевал
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 160 | 98.76% |
| російська | 1 | 0.62% |
| інші/не вказали | 1 | 0.62% |
| Усього | 162 | 100% |
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
