Сватоплук Чех — Вікіпедія

Сватоплук Чех
чеськ. Svatopluk Čech
Народився	21 лютого 1846(1846-02-21) Остжедек
Помер	23 лютого 1908(1908-02-23) (62 роки) Прага
Поховання	Вишеградський цвинтар[1]
Країна	Австро-Угорщина
Національність	чех
Діяльність	поет, письменник
Галузь	Чеська література[2][2]
Alma mater	Карлів університет
Вчителі	František Bartošd[3]
Знання мов	чеська[2][2][4]
Роки активності	з 1863
Жанр	поезія
Magnum opus	Nový epochální výlet pana Broučka, tentokráte do XV. stoletíd
Конфесія	католицтво
Батько	Франтішек Чех
Брати, сестри	Miloš Čechd, Růžena Čechovád, Vladimír Čechd[5] і Božena Čechovád
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Сватоплук Чех (*Svatopluk Čech, 21 лютого 1846 —†23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.

Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».

Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.

Сватоплук Чех відомий як автор численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).

Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».

Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).

За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).

Питанням буржуазного суспільства приділено великий прозоровий твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).

Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.

Українською мовою ряд творів Чеха переклали І. Франко, М. Рильський, Борис Тен, Г. Кочур, С. Сакидон та ін. В. Назарець.^[6]

• Чеська література

• Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.

• Гумор як жанротворчий фактор. Броучекіада Сватоплука Чеха - жанрово-структурні новації // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Н. Копистянська. - Л. : ПАІС, 2005. - С. 121-126.

• Чех Сватоплук // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 761.
• Чех, Сватоплук // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 748. — ISBN 966-692-744-6.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сватоплук Чех

1. ↑ BillionGraves — 2011.
   d:Track:Q37774202
2. ↑ ^{а б в г} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. ↑ Muzeum jihovýchodní Moravy ve Zlíně https://www.frantisekbartos.cz/pages/biografie.html
   d:Track:Q41567335
4. ↑ CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
5. ↑ Kunc J. Kartotéka Jaroslava Kunce (PNP-LA)
   d:Track:Q82329263d:Track:Q48213385
6. ↑ Біографія Сватоплука Чеха. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2020-12-06 у Wayback Machine.]