Сватоплук Чех — Вікіпедія
Сватоплук Чех | |
---|---|
чеськ. Svatopluk Čech | |
Народився | 21 лютого 1846 Остжедек |
Помер | 23 лютого 1908 (62 роки) Прага |
Поховання | Вишеградський цвинтар[1] |
Країна | Австро-Угорщина |
Національність | чех |
Діяльність | поет, письменник |
Галузь | Чеська література[2][2] |
Alma mater | Карлів університет |
Вчителі | František Bartošd[3] |
Знання мов | чеська[2][2][4] |
Роки активності | з 1863 |
Жанр | поезія |
Magnum opus | Nový epochální výlet pana Broučka, tentokráte do XV. stoletíd |
Конфесія | католицтво |
Батько | Франтішек Чех |
Брати, сестри | Miloš Čechd, Růžena Čechovád, Vladimír Čechd[5] і Božena Čechovád |
Автограф | |
Сватоплук Чех (*Svatopluk Čech, 21 лютого 1846 —†23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.
Сватоплук Чех відомий як автор численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).
Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).
За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).
Питанням буржуазного суспільства приділено великий прозоровий твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.
Українською мовою ряд творів Чеха переклали І. Франко, М. Рильський, Борис Тен, Г. Кочур, С. Сакидон та ін. В. Назарець.[6]
- Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.
- Гумор як жанротворчий фактор. Броучекіада Сватоплука Чеха - жанрово-структурні новації // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Н. Копистянська. - Л. : ПАІС, 2005. - С. 121-126.
- Чех Сватоплук // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 761.
- Чех, Сватоплук // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 748. — ISBN 966-692-744-6.
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Muzeum jihovýchodní Moravy ve Zlíně https://www.frantisekbartos.cz/pages/biografie.html
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Kunc J. Kartotéka Jaroslava Kunce (PNP-LA)
- ↑ Біографія Сватоплука Чеха. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2020-12-06 у Wayback Machine.]