Свенцицька Еліна Михайлівна — Вікіпедія
Еліна Михайлівна Свенцицька | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 16 квітня 1960 (64 роки) Самара СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | письменниця | |||
Alma mater | ДонНУ | |||
Заклад | ДонНУ | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Жанр | поезія, проза | |||
| ||||
Е́ліна Ми́хайлівна Све́нцицька (нар. 16 липня 1960, м. Самара, СРСР) – український поет, письменник, літературознавець. Член Національної спілки письменників України. Доктор філологічних наук, професор.
Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. Викладала на філологічному факультеті цього університету.
Розпочала літературну діяльність 1995 року збіркою віршів і прози «Из жизни людей». Загалом опубліковано вісім збірок віршів і прози, а також 2 монографії і близько 300 статей. Пише вірші українською мовою, прозу російською.
В серпні 2014 року залишила свій дім і роботу в м. Донецку, переїхала до м. Києву. Два роки працювала в м. Вінниця, на посаді професора кафедри української мови, теорії та історії української й світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса . Потім перейшла на посаду професора кафедри слов’янскої філології та журналістики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (м. Київ). В березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії, виїхала до Італії. Зараз мешкає в м. Анціо.
* Вірші й проза друкувалися: «ШО» (Київ), «Хрещатик» (Київ), «Collegium» (Київ), «Літературна Україна» (Київ), «Українська літературна газета» (Київ), «Київ» (Київ), «Соти» (Київ), «Радуга» (Київ), «Донбас» (Донецьк), «Дике поле» (Донецьк), «Перевал» (Івано-Франківськ), «Новий світ» (Канада), «Гостиная» (США), «Континент» (США), «Артикль» (Ізраїль), «Слово/Word» (США), «Едіта» (Німеччина) та ін. Збірки
- Из жизни людей. Донецк: РИП Лебедь, 1995, 150 с.
- Пустельні риби. Донецк: Юго-Восток, 1999, 60 с.
- Простите меня. Донецк: Кассиопея, 1999, 86 с.
- Білий лікар. Передмова Наталі Мазепи. Київ: Український письменник, 2008, 80 с.
- Проза жизни. Донецк: Донбасс, 2011, 75 с.
- Триада рая. Проза жизни: Повесть и рассказы. Передмова Наталі Мазепи. Київ: Видавничий дім Д. Бурага,2012, 272 с.
- Мои шедевры. Киев, 2016. Каяла 364 с.
- Речі, що лишилися від дому. Передмова Ольги Герасим’юк. Львів: Видавництво Старого Лева, 2018, 108 с.
- Неодноразово брала участь у «Сакура-фесті», «Книжковому Арсеналі», BookForum у Львові та інших заходах. Вірші й проза перекладені англійською, польською, російською, датською, литовською, французькою, італійською мовами.
- Лауреатка ряду міжнародних та всеукраїнських конкурсів та фестивалів.
- І премія Фестивалю Малої прози в номінації «лірико-оповідна проза» (Москва);
- Премія Української бібліотеки м. Філадельфія (США);
- Літературна премія «Планета поета» ім. Л. Вишеславського за збірку «Білий лікар»;
- ІІІ місце на Міжнародному конкурсі короткої прози «Без меж» (Барселона 2017, Одеса 2019);
- Лауреатка IV Міжнародного конкурсу короткого оповідання «Zeitglas-2015»;
- Лауреатка Літературної премії ім. Максиміліана Кірієнка-Волошина (2019).