Багатовибійна свердловина — Вікіпедія
Багатовибійна свердловина — свердловина, яка має основний (переважно вертикальний) та один або декілька додаткових стовбурів (відгалужень, розгалужень) і експлуатується через одне гирло (на відміну від свердловини багатостовбурної).
Переваги С.б. — суттєве збільшення корисної довжини свердловини у продуктивному пласті і відповідно зони дренування та поверхні фільтрації. Додаткові стовбури часто можуть переходити у горизонтальні. Все це обумовлює підвищення дебіту свердловин, зростання загальної нафтовіддачі родовища, можливість залучення у розробку малодебітних родовищ.
Вперше багатовибійна свердловина була споруджена у 1947 р. на Краснокамському родовищі. Згодом цей спосіб дістав поширення на Ішимбаєвському нафтовому родовищі. З 1956 р. багатовибійне буріння застосовується в Україні на Бориславському нафтовому родовищі.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.