Свидовець (гірський масив) — Вікіпедія

Свидовець
Вид з Близниці на Жандарми
48°16′38″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 48.277222222222° пн. ш. 24.152222222222° сх. д. / 48.277222222222; 24.152222222222
Країна	Україна[1]
Регіон	Закарпатська область[1]
Розташування	Україна Закарпатська область, Рахівський район, Тячівський район
Система	Українські Карпати
Тип	гірський хребет[1]
Висота	1883 м (макс.)
Свидовець Свидовець (Закарпатська область)
Свидовець у Вікісховищі

Свидове́ць — гірський масив в Українських Карпатах, на Закарпатті. Розташований між річками Тересвою (на заході) та Чорною Тисою (на сході).

Гірський масив Свидовець — один із системотворчих елементів давньольодовиково-високополонинських флішових ландшафтів Українських Карпат. Найближчими високогірними сусідами Свидовця є масив Буштул на півночі, Полонина Братківська на північному сході, Чорногора на південному сході (відмежована долиною Чорної Тиси), Полонина Красна (відмежована долиною Тересви) на заході. На сході ландшафт Свидовець межує з Ясинською улоговиною. Свидовецький ландшафт має вигляд вигнутої на північ дуги завдовжки 25 км. Характеризується слабохвилястими лініями гір без великих перепадів між сідловинами і вершинами.^[2]

Найбільш піднятою частиною ландшафту Свидовець є головний Свидовецький хребет, який має вигляд опуклої на північний схід гірської дуги, що проходить через такі вершини: Кінець (1308 м) — Темпа (1639 м) — Велика Куртяска (1626 м) — Унгаряска (1707 м) — Татуляска (1774 м) — Стіг (1704 м) — Близниця (1883 м). З головного хребта у південному напрямку відходять кілька відрогів, названих плайками. На північ від головного хребта відходять два великі відгалуження: від Трояски — хребет з вершиною Татарука (1711 м), від Крутяски Малої — довгий хребет Шаса з вершинами Підпула (1634 м), Берляска (1555 м), Черепан (1532 м) та Свидова (1430 м). На південь від хребта перпендикулярно відходять три паралельних пасма: Гласкулова плайка з вершинами Великий і Малий Менчул, Стайкова плайка з вершиною Опреша (1480 м) і Апецька плайка з вершиною Апецька (1511 м). Середня висота гребеневої ліні хребта становить 1735 м, відносні висоти — до 1000—1200 м.^[2]

Широкі лагідні хребти, рештки колишніх пенепленів, являють собою різкий контраст з вузькими, глибоко (до 1 200 м) врізаними долинами. На північних узбіччях головного хребта поширені польодовикові котли (льодовикові кари), інколи виповнені озерами — наприклад Апшинець, Догяска, Ворожеська, Драгобратське (Івор).

У Свидовецькому ландшафті верхню межу лісу (ВМЛ) утворює природний територіальний комплекс зі смерековими і буковими лісами. Верхня межа лісу (ВМЛ) у середньому проходить тут на висоті 1 400 м н. р. м. Суцільні смерекові ліси піднімаються вгору в середньому до висоти 1 320 м (максимальна висота — 1 480 м), а розріджені смеречники — до 1 440 м (максимальна висота — 1 560 м). На південному мегасхилі Свидовецького ландшафту бук росте до висоти 1 380 м н. р. м. Це найвища межа бучин в Українських Карпатах. На Закарпатських макросхилах існують оптимальні умови для букових лісів.^[3]

Вище ВМЛ простягаються просторі полонини з жерепом, на яких розвинене пастуше життя, зокрема в районі Драгобрату. Постійно заселені — долини річок Тиси (серед інших місто Рахів) і Тересви (смт Усть-Чорна) і південне узбіччя (село Косівська Поляна та інші). Східна частина масиву розташована в межах української етнічної території — Гуцульщини.

Масив пов'язаний з Дуклянським, частково Чорногірським, Поркулецьким Рахівським покривами, в геологічній будові переважають пісковики та фліш крейдяного і палеогенового віку.

Східна частина Свидовця входить до складу заповідної території (близько 1500 га) — Свидовецького заповідного масиву, на північних схилах розташований Апшинецький заказник.

Хребет Свидовець в Україні вважають центром Європи. Цей хребет розташований на південному сході високогірної частини Українських Карпат і межує на південному сході з місцем, де розташований Географічний центр Європи (поблизу села Круглий Рахівського району). Він позначений встановленими на правому березі річки Тиси стелою і геодезичним знаком з написом латинською: «Постійне, точне, вічне місце».

Деякі озера (льодовикового походження), що розташовані на хребті Свидовець: Апшинець (1487 м н. р. м., в Рахівському районі; глибина — понад 3 м), Ворожеська (1460 м н. р. м.; складається з двох частин — верхнього озера, площею 0,7 га, завглибшки 4,5 м, і нижнього озера, у декілька разів меншого, завглибшки до 2 м), Герашаська (температура води влітку низька — у червні +10°С — +11°С; водоростей мало, з фауни найпоширеніші мікроскопічні ракоподібні).

Є водоспади, наприклад Драгобратський і Труфанець. Свидовець — район гірськолижного (див. Драгобрат) та пішохідного туризму.

У 2021 році місцева влада затвердила генеральний план, згідно з яким на території хребта Свидовець буде збудовано туристичний комплекс з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельною-комерційною інфраструктурою та вітровою електростанцією з 34 вітроустановками, втім наразі громада та активісти виступають проти цього рішення, оскільки вважається, що будівництво призведе до руйнації місцевої екосистеми.^[4]

• Близниця (1883 м)
• Великий Котел (1771 м)
• Догяска (1761 м)
• Татарука (1707 м)
• Унгаряска (1707 м)
• Стіг (1704 м)
• Трояска (1702 м)
• Темпа (1634 м)
• Підпула (1634 м)
• Берляска (1555 м)
• Думен (1376 м)

• 
  Озеро Ворожеська та сніжники
• 
  Панорама зі сідловині між Близницями
• 
  Свидовець восени
• 
  Схил з північної сторони г. Велика Близниця під час заходу сонця
• 
  Свидовець взимку
• 
  Близниці з гори Шешул
• 
  Жандарми зі схилів гори Близниця
• 
  Вид на західні простори зі схилів гори Стіг
• 
  Грозові хмари над Свидовцем
• 
  Озеро Івор
• 
  Вид зі Свидовця на південні простори
• 
  Стаї пастухів
• 
  Схили Свидовця. Пізня осінь
• 
  гора Догяска
• 
  Свидовецький масив осінню
• 
  Осінь на Близницях
• 
  Вид зі Свидовця на південно-західні простори
• 
  Хмара над Свидовцем
• 
  Скелі на Близниці
• 
  Типова долина Свидовецького масиву

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Байцар Андрій. Верхня межа лісу в ландшафті Свидовець, її охорона та оптимізація / А. Байцар // Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи. Матеріали доповідей Всеукр. наук. конф., Львів, 2015. — С.86 — 90

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свидовець (гірський масив)

• ФОТОгалерея Свидовецького масиву [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Країна озер та полонин (ФОТО-мандрівка) [Архівовано 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Похмурий характер лагідного хребта [Архівовано 17 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20100606045938/http://karpaty.prygl.net/svidovec.php
• Українські Карпати: Свидовець [Архівовано 12 липня 2012 у Wayback Machine.]
• 3D візуалізація Свидовецького масиву