Світло далекої зірки — Вікіпедія

Світло далекої зірки
рос. Свет далёкой звезды
Жанрмелодрама
РежисерІван Пир'єв
СценаристІван Пир'єв
У головних
ролях
Микола Алексєєв
Ліонелла Скирда
ОператорМикола Олоновський
КомпозиторАндрій Петров
ХудожникСтален Волков
Кінокомпанія"Мосфільм"
Тривалість145 хв. (2 серії)
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1964
IMDbID 0058628

«Світло далекої зірки» (рос. Свет далёкой звезды) — радянський художній фільм режисера Івана Пир'єва, знятий в 1964 році за однойменною повістю Олександра Чаковського. Прем'єра відбулася 13 вересня 1965 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Осінь першого року Великої Вітчизняної війни. Пристань в Горькому кишіла народом. Натовп приступом брав пароплави, що йдуть в тил. Тут познайомилися, але були змушені знову розлучитися Оля Миронова і курсант льотного училища Володя Зав'ялов. Одного разу їх військові дороги перетнулися — Ольга служила в авіаційному полку механіком по озброєнню, і на їх аеродром прилетів на бойовому літаку Зав'ялов. Зустріч була короткочасною. Незабаром Оля отримала звістку, що літак Зав'ялова був збитий в повітряному бою. Але вона не знала, що Зав'ялов залишився живий. У свою чергу і він дізнався, що одного разу літак, на якому вона була повітряним стрільцем, не повернувся з бойового завдання. Минуло п'ятнадцять років. Зовсім випадково в руки Зав'ялова потрапляє журнал, де на фотографії знята Ольга. Зав'ялов, розшукуючи Ольгу, дізнається історію її життя після їх останньої зустрічі і до того моменту, як вона гине під час вибуху лабораторії.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]