Сейм Республіки Польща — Вікіпедія

Сейм Республіки Польща
пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej
X скликання
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Польща Польща
Тип: нижня палата
Частина від: Національні збори Польщі
Палати: член Сейму Польщі
Віце-маршал Сейму Республіки Польща
Дата заснування: 1493
Структура:
Депутатів: 460
Політичні
групи:
     Право і справедливість (194)
     Громадянська коаліція (157)
     Польща 2050 (33)
     Польська селянська партія (32)
     Лівиця (26)
     Конфедерація (18)
Маршалок: Шимон Головня, (Польща 2050)
з 13 листопада 2023
Віцемаршалки: Дорота Нєджела, (Громадянська коаліція)
Моніка Вєліховска, (Громадянська коаліція)
Пйотр Згожельскі, (Польська селянська партія)
Влодзімєж Чажасти, (Лівиця)
Кшиштоф Босак, (Конфедерація)
вакантно, (Право і справедливість)
з 13 листопада 2023
Вибори:
Останні вибори: 15 жовтня 2023
Наступні вибори: не пізніше 2027 року
Виборча система: пропорційна з відкритими списками
Термін: 4 роки
Адреса:
Мапа
Адреса: вул. Вєйська, 6, Варшава
Офіційний вебсайт:
sejm.gov.pl

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сейм Республіки Польща

Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національних зборів Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм у сучасному вигляді був створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.

Історія

[ред. | ред. код]
Будівля сейму

Сейм (Вальний сейм) у Великому Князівстві Литовському як центральна установа представницького і станового характеру існував з кінця 15 століття, але до його остаточного оформлення як представництва одного шляхетського стану дійшло лише 1564 року; його компетенції стикалися з компетенціями Панів-Ради та Великих князів, при чому головною функцією сейму були справи законодавства й державних податків.

Після Люблінської унії 1569 року вальний сейм Великого Князівства Литовського і Сейм Королівства Польського, що існував уже з 14 століття, об'єдналися у спільний сейм всієї Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Це був найвищий законодавчий орган, сформований з короля, Сенату і Палати послів (вона мала вирішальний вплив), обраних шляхтою на сеймиках. Прийнятий у Сеймі принцип одностайності, доведений з часом до права одного посла зірвати своєю незгодою (лат. liberum veto) всю працю сейму, привів у 18 столітті до паралічу польського сейму і держави.

Звичайні (ординарні) сейми збиралися раз на два роки на зміну у Варшаві (двічі) і Городні (Гродні, один раз). Крім них існували ще надзвичайні (екстраординарні) сейми: конвокаційні (під час безкоролів'я), елекційні для вибору короля (в них брала участь вся шляхта) й коронаційні (у Кракові).

З уведенням автономії в деяких краях Австрії з 1861 по 1918 рік діяли крайові сейми в Галичині й на Буковині; до їхньої діяльності належали справи освіти, сільського господарства та інших, які їм передав Райхсрат (віденський парламент). Через куріальні вибори, вплив українських послів у крайових сеймах був обмежений.

За конституцією 1921 року назву сейм у Польщі мала палата послів з дуже широкими правами. Вони були обмежені після так званого травневого перевороту Пілсудського у 1926 році, а ще більше обмежені за конституцією з 1935 року, яка збільшила компетенції сенату.

Від завершення Другої світової війни і до 1989 року сеймом називався однопалатний парламент соціалістичної Польщі.

Протести 2016 року

[ред. | ред. код]

У грудні 2016 року у Польщі проходили мітинги на захист демократії. Основна причина — рішення Сейму заборонити журналістам вільно переміщуватися і вільно висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року.[1]

Сучасне становище

[ред. | ред. код]

З 1989 року Сейм являє собою нижню палату Національної Асамблеї Республіки Польща; верхньою палатою знову став сенат.

Повноваження

[ред. | ред. код]

Законодавча функція

[ред. | ред. код]

Це основна функція Сейму, яка здійснюється шляхом прийняття законопроєктів (зокрема про державний бюджет) і постанов, а отже, визначення основних напрямків діяльності держави. Крім того, відповідно до статуту Сейм уповноважує Президента ратифікувати та припиняти певні міжнародні угоди. У межах цієї функції можна також виділити конституційну функцію, тобто встановлення конституційних норм, найважливіших і основоположних для даної правової системи та державного устрою.

Кадрова функція

[ред. | ред. код]

Вона полягає в безпосередньому призначенні та звільненні конституційних органів держави та осіб, які входять до складу цих органів.

Основним елементом здійснення кадрової функції є висловлення довіри Раді міністрів, а в особливому випадку – право самостійного призначення уряду (у разі висловлення недовіри).

Сейм обирає та призначає на посади:

  • заступника голови та членів Державного Трибуналу
  • суддів Конституційного трибуналу
  • членів Національної ради юстиції
  • 2 членів Національної ради з питань телерадіомовлення
  • 3 членів Національної медіа ради
  • 3 членів Ради з монетарної політики
  • Омбудсмена
  • Омбудсмен у справах дітей
  • Голову Вищої контрольної палати
  • Голову Національного банку Польщі за дорученням Президента Республіки Польща
  • Голову Управління захисту персональних даних
  • членів Колегії Інституту національної пам’яті
  • члени Ради охорони праці.

Контрольна функція

[ред. | ред. код]

Контрольна функція стосується уряду та підлеглої йому адміністрації та полягає в можливості незалежного визначення Сеймом фактичного стану справ у справах, що стосуються цих суб’єктів (зокрема, стану основних сфер суспільного життя) та порівняння його із встановленим законом станом. Це також може стосуватися контролю політики, що проводиться в певній сфері (наприклад, зовнішньої політики).

Одним із інструментів контролю уряду з боку Сейму є право висловити конструктивний вотум недовіри уряду або висловити недовіру конкретному міністру.

Особливим видом контролю є призначення слідчої комісії для розслідування конкретної справи.

Серед індивідуальних, парламентських форм парламентського контролю виділяють інтерпеляції та депутатські запитання. Депутат направляє їх прем'єр-міністру, міністрам, голові Вищої контрольної палати, які зобов'язані відповісти на них протягом 21 дня.

Структура

[ред. | ред. код]

Складається з 460 послів (депутатів), які обираються строком на чотири роки на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах при таємному голосуванні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Протести в Польщі: що саме заборонять журналістам у парламенті. dw.com. 17.12.2016. Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
  2. Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]