Сейсмічний каротаж — Вікіпедія

Каротаж сейсмічний (рос. карот(т)аж сейсмичный; англ. seismic well logging; нім. seismische Bohrlochmessung f) — дослідження пружних властивостей гірських порід в стінках бурових свердловин шляхом визначення швидкості сейсмічних хвиль, коеф. їх відбивання, проходження і поглинання.

Результати К.с. використовуються для інтерпретації даних сейсмічної розвідки, дослідження літологічного складу і фіз. властивостей (проникність, пористість тощо) порід, а також для виділення нафтогазоносних продуктивних пластів і для контролю техн. стану свердловин (напр., визначення якості цементування).

Різновиди

Розрізняють інтеґральний С.к., в якому джерело (вибухове) розташовують поблизу поверхні Землі, а приймачі розміщують всередині свердловин, і диференційний С.к., коли джерело та приймач переміщують разом всередині свердловини. Інтеґральний С.к. застосовують для визначення середніх властивостей товстих (понад 50-100 м) пластів і дослідження картини коливань, що викликаються різними сейсмічними хвилями всередині середовища, (вертикальне сейсмічне профілювання). Використовують свердловинні сейсмоприймачі та реєструвальну апаратуру польової сейсморозвідки; реєструють коливання в діапазоні частот 20-250 Гц. Диференційний С.к. застосовують для вивчення сейсмічних властивостей в шарах товщиною до 1-2 м; з цією метою реєструють коливання з частотами 10-100 кГц (акустичний каротаж, ультразвуковий каротаж). Використовуються свердловинні зонди, що містять магнітострикційні або п’єзоелектричні випромінювачі, та приймачі, які застосовуються як електромеханічні перетворювачі пружних коливань. Реєстрацію проводять на поверхні Землі в пересувній сейсмокаротажній станції, куди сигнали передаються від зонда по кабелю.

Див. також

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.

Це незавершена стаття з геофізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.