Сексуальна освіта — Вікіпедія

Сексуальна освіта (просвіта) (англ. Sex education) або статеве виховання — це надання знань про анатомію геніталій людини, статеве розмноження (статевий акт, запліднення, розвиток зародка і плоду, пологи), безпечний секс, культуру та вік сексуальної згоди, репродуктивне здоров'я, емоційні стосунки з сексуальним партнером / партнеркою, репродуктивні права і відповідальності, планування сім'ї, контрацепцію та інші аспекти сексуальної поведінки людини.

Сексуальна освіта може також включати відомості про всі аспекти сексуальності людини, в тому числі: про зовнішній вигляд оголеного тіла, розмаїття сексуальних орієнтацій, сексуальне задоволення, цінності, ухвалення рішення про секс, спілкування, знайомства, взаємини, інфекції, що передаються статевим шляхом, і як уникнути їх (безпечний секс), а також матеріали для батьків та матерів про те, як говорити з дітьми про їх появу^[1], менструацію, сексуальний досвід тощо.

Оскільки секс та сексуальність (особливо жіноча) є суспільно табуйованою та стигматизованою темою (чому сприяють, наприклад, менструальні табу, лесбофобія, мізогінія), зарубіжна сексуальна освіта спрямована на популяризацію знань про нормальну та патологічну репродукцію, сексуальність і розмаїття, і уникає прищеплювати очікувані стереотипні норми сексуальної поведінки, як це характерно для вітчизняного «статевого виховання» радянського зразка, котре радше замовчувало необхідну інформацію про секс («В СРСР сексу немає»).

Сексуальна освіта покликана підвищити рівень сексуального здоров'я, зокрема, жіночого, знизити рівень небажаних вагітностей та абортів та розвивати сексуальну культуру (запобігати зґвалтуванням та іншому сексуальному насильству через розуміння згоди на секс та рефлексію культури зґвалтування).

Сексуальна освіта з плином часу дуже відрізняється від тієї, яка була у давніх українців.^[2]

Дослідження вказують, що якби секс-контент телебачення та інтернету був освітнім, це могло б позитивно впливати на сексуальну поведінку підлітків. Наприклад, в епізоді серіалу «Друзі», який на той час переглянули майже 2 мільйони людей, одна з героїнь завагітніла навіть після використання контрацепції. Після цього епізоду підлітки частіше брали участь у безпечному сексі, і 65 % пам'ятали, що було в цьому епізоді.^[3]

Основну роль у гальмуванні розвитку сексуальної освіти у школах та дитячих садках відіграють церковні інституції. Посилюючи наявну в суспільстві етичну інерцію і гендерні стереотипи, замовчування знань про секс і контрацепцію хоча й призводить до пандемій абортів і сексуального насильства, проте має стійку тенденцію зберігатись.

Сексуальна освіта дітей, за словами українського педагога Григорія Ващенка, має ґрунтуватися на їх моральному вихованні: "...українську молодь треба виховувати в дусі статевої чистоти й стриманості... кожний українець мусить бути моральним у дусі української традиційної моралі, заснованій на засадах християнства. Це потрібне і для особи, і для суспільства... Статева розпуста приводить до розкладу родини, а розклад родини — до розкладу держави ".^[4]

• Хвороби, що передаються статевим шляхом
• Безпечний секс
• Планування сім'ї
• Сексуальне насильство
• Юлія Ярмоленко
• Емілі Нагоскі

1. Психологія сексуального розвитку : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / авт.-уклад. Н. П. Максимчук ; Кам'янець-Подільський держ. ун-т. - Кам'янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2006. - 144 с. - ISBN 966-2937-03-X
2. Репродуктивне здоров'я та статеве виховання молоді / А. М. Нагорна, В. В. Беспалько. - К. : Видавництво Європейського університету, 2004. - 407 с.: рис. - ISBN 966-301-034-7
3. Сексуальна педагогіка : навч. посіб. / В. П. Кравець. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016. – 320 с. – ISBN 617-595-065-4
4. Статеве виховання : навч. посіб. для студ. ВНЗ напряму "Початкова освіта" з питань здійснення статевого виховання дітей від народження до юнацького віку / Л. М. Олійник. - Миколаїв : Прінт-Експрес, 2010. - 112 с. : іл.
5. Холодный В. А. Психолого-педагогическое сопровождение психосексуального развития личности мужчины на этапе формирования психосексуальной ориентации // Вестник практической психологии образования [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)‒ 2012. ‒ № 3 (32). — С. 115–126.
6. http://rl-online.ru/articles/rl20130/867.html [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
7. Facts on American Teens’ Sources of Information About Sex [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

• Сексуальне виховання дітей – запитання і відповіді//Європейський Союз, ЮНІСЕФ, Волонтерю- 2019.- 16 с. [[https://web.archive.org/web/20220313201400/https://knowledge.org.ua/wp-content/uploads/2020/01/Сексуальне_виховання_sexuducation_UA1.pdf Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] Ел.джерело]

• Сексуальне виховання дітей: буклет, цифри та корисні посилання [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] 2020
• Що таке сексуальне виховання та чому в Україні його, на жаль, немає [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] 2019
• Сексінфорія [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] - просвітницький сайт про сексуальність української секс-педагогині, тренерки та блогерки Юлії Ярмоленко.
• Свідки Єгови: Як розмовляти з дитиною про секс 2016 | Обговорюйте зі своїми дітьми питання сексу 2010 | Як поговорити з підлітком про секстинг 2013 | Секс, мораль і кохання [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] // З книги "Запитання молодих людей. Практичні поради (том 1)"

• Відео "Чашка чаю"^{[недоступне посилання з лютий 2021]} про згоду на секс, що пояснює межі між сексом та сексуальним насильством, опубліковане Уляною Супрун.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Sex education(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.