Селищанська сільська рада (Баришівський район) — Вікіпедія

Селищанська сільська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Баришівський район Баришівський район
Адм. центр с. Селище
Код КОАТУУ 3220287000
Облікова картка Селищанська сільська рада 
Склад
Кількість членів 14
Голова ради Кириленко Микола Іванович
Територія та населення
Площа 32,01 км²
Населення 750 (станом на 2020 рік)
Густота 29,49 осіб/км²
Населені пункти с. Селище
Контактні дані
Адреса 07521, Київська обл., Баришівський р-н, с.Селище, вул.Центральна,19
Телефонний код +380 4576
Мапа

Селищанська сільська рада — колишній орган місцевого самоврядування у Баришівському районі Київської області з адміністративним центром у с. Селище.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Історична дата утворення: в 1988 році. Водоймища на території, підпорядкованій даній раді: річка Трубіж.

Київська обласна рада рішенням від 23 липня 2009 року внесла в адміністративно-територіальний устрій області такі зміни: у Баришівському районі уточнила назву Селищенської сільради на Селищанську.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

Склад ради

[ред. | ред. код]

Рада складається з 14 депутатів та голови.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 939 осіб.[1]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 96,93 %
російська 2,97 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]