Сембай Тимотей — Вікіпедія

Тимотей Сембай
Народився14 листопада 1884(1884-11-14)
Городилів
Помер2 березня 1963(1963-03-02) (78 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняМикулинецький цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща УРСР
Діяльністьклірик
Alma materЛьвівський університет

Тимотей Сембай (14 листопада 1884, с. Городилів, нині Львівська область — 2 березня 1963, м. Львів) — український релігійний діяч. Батько Сидора Сембая та Оксани Сембай-Галицької.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Тимотей Сембай народився 14 листопада 1884 року в селі Городилові, нині Золочівської громади Золочівського району Львівської области України.

Закінчив Золочівську гімназію, Львівський університет.

1909 року рукоположений в сан священика Андреєм Шептицьким. Душпастир у м. Тернопіль, катехит у школах, гімназіях та вчительській семінарії.

Під час Першої світової війни — капелан в УГА.

У Тернополі: 1920-і викладав релігію в українській державній гімназії, 1926—1930 — у гімназії «Рідна школа», 1941—1944 — катехит української державної гімназії, сприяв відновленню діяльності гімназійної бурси. Член міської управи, правління «Української бурси» і «Захоронки», організатор «академічних вечорів» — богословських читань.

1944 виїхав до м. Сянок (нині Санок, Польща), де адміністратор місцевої парафії. У м. Львів — робітник на склозаводі, бухгалтер бібліотеки.

Помер 2 березня 1963 року у Львові. Похований на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Володимир Мороз (5 червня 2020). Історія Тернополя у надгробках Микулинецького кладовища. 20 хвилин Тернопіль.

Джерела

[ред. | ред. код]