Сент-Ітер — Вікіпедія
Сент-Ітер Saint-Ythaire | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Бургундія-Франш-Конте |
Департамент | Сона і Луара |
Округ | Макон |
Кантон | Сен-Жангу-ле-Насьональ |
Код INSEE | 71492 |
Поштові індекси | 71460 |
Координати | 46°34′10″ пн. ш. 4°36′39″ сх. д.H G O |
Висота | 243 - 411 м.н.р.м. |
Площа | 9,3 км² |
Населення | 130 (2011-01-01) |
Густота | 13,66 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат | Patrick Campagne 2014-2020 |
Сент-Іте́р (фр. Saint-Ythaire) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, департамент Сона і Луара. Населення — 130 осіб (2011)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 310 км на південний схід від Парижа, 90 км на південь від Діжона, 34 км на північний захід від Макона.
1-1-2023 Сент-Ітер і Бонне було об'єднано в новий муніципалітет Бонне-Сент-Ітер.
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 68 | 0 | 12 | 8 | 40 | 8 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 52 | 0 | 4 | 4 | 32 | 8 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 88 осіб працездатного віку (15—64 років) 58 були активними, 30 — неактивними (показник активності 65,9%, у 1999 році було 68,9%). З 58 активних мешканців працювали 52 особи (29 чоловіків та 23 жінки), безробітними було 6 (5 чоловіків та 1 жінка). Серед 30 неактивних 6 осіб було учнями чи студентами, 16 — пенсіонерами, 8 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 65 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 128,0 особи, медіана доходів виносила 20 443 євро на одного особоспоживача[5]
Сен-Юрюж | Бюрзі | Кюртій-су-Бюрнан | ||
Сен-Юрюж Сіжі-ле-Шатель | Пн | Кюртій-су-Бюрнан Бонне | ||
Зх Сент-Ітер Сх | ||||
Пд | ||||
Сіжі-ле-Шатель | Бонне | Бонне |
- Сент-Ітер на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- Сент-Ітер на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень
- Сент-Ітер на сайті Quid (загальні відомості, історія, пам'ятки, фото, адреси)
- Мапа муніципалітету Сент-Ітер на сайті Mapquest
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.