Сент-Андре-де-Лідон — Вікіпедія
Сент-Андре-де-Лідон Saint-André-de-Lidon | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Нова Аквітанія |
Департамент | Приморська Шаранта |
Округ | Сент |
Кантон | Жемозак |
Код INSEE | 17310 |
Поштові індекси | 17260 |
Координати | 45°35′58″ пн. ш. 0°44′55″ зх. д.H G O |
Висота | 15 - 51 м.н.р.м. |
Площа | 23,83 км² |
Населення | 1169 (01.01.2021[1]) |
Густота | 49,06 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат | Alain Puyon 2020-2026 |
Сент-Андре́-де-Лідо́н (фр. Saint-André-de-Lidon) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Приморська Шаранта. Населення — 1169 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 440 км на південний захід від Парижа, 140 км на південний захід від Пуатьє, 70 км на південний схід від Ла-Рошель.
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 436 | 101 | 43 | 90 | 103 | 87 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 443 | 89 | 27 | 130 | 98 | 87 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 594 осіб працездатного віку (15—64 років) 410 були активними, 184 — неактивними (показник активності 69,0%, у 1999 році було 67,2%). З 410 активних мешканців працювало 377 осіб (189 чоловіків та 188 жінок), безробітними було 33 (17 чоловіків та 16 жінок). Серед 184 неактивних 40 осіб було учнями чи студентами, 69 — пенсіонерами, 75 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 395 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 978,5 особи, медіана доходів виносила 15 240 євро на одного особоспоживача[6]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population municipale au 1er janvier 2006, consulté le 3 mars 2009, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |