Сент-Віктуар — Вікіпедія

Сент-Віктуар
Зображення
Гірський хребет Pyrenean-Provence fold-thrust beltd
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Буш-дю-Рон
Вар
Найвища точка Pic des Mouchesd
Висота над рівнем моря 1011 м і 1014 м
З матеріалу осадові гірські породи
Статус спадщини Grand site de Franced
Довжина або відстань 20 км
Ширина 8 км
Площа 160 км²
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Сент-Віктуар у Вікісховищі

43°32′21″ пн. ш. 5°38′43″ сх. д. / 43.539166666667° пн. ш. 5.6452777777778° сх. д. / 43.539166666667; 5.6452777777778

Сент-Віктуар (фр. Montagne Sainte-Victoire) — гірська гряда на півдні Франції, улюблений пейзажний мотив у творчості Сезанна. Утворена з осадових порід. Простяглася на 18 км між департаментами Буш-дю-Рон і Вар. Найвища точка Пік-де-Муш — 1011 м. Масив є популярним місцем для туризму, скелелазіння, парапланеризму.

Поль Сезанн: Гори Сент-Віктура, 1882–85

Митці

[ред. | ред. код]

Окрім Сезанна гори Сент-Віктуар були джерелом натхнення й для інших художників і письменників, а саме:

  • Пабло Пікассо, який придбав у передгір'ї Сент-Віктуар Замок Вовенарг (Вовенарг), де облаштував художнє ательє, в якому працював з 1959 по 1962 роки.
  • Василь Кандінський
  • Петер Гандке, німецький письменник, який написав тут книгу «Вчення Сант-Віктуар» (Die Lehre der Sainte-Victoire, 1980)
  • Гай Гавріел Кей, канадський письменник-фантаст, який написав тут роман «Ізабель» (Ysabel, 2007)

Посилання

[ред. | ред. код]