Сеньків (Чортківський район) — Вікіпедія

село Сеньків
Церква Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060310350056803
Облікова картка	Сеньків
Основні дані
Населення	243 особи (2007)
Територія	0.891 км²
Густота населення	272.73 осіб/км²
Поштовий індекс	48340
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°3′35″ пн. ш. 24°59′48″ сх. д. / 49.05972° пн. ш. 24.99667° сх. д. / 49.05972; 24.99667
Середня висота над рівнем моря	317 м[1]
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до залізничної станції	36 км
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Сеньків
Сеньків
Мапа
Сеньків у Вікісховищі

Се́ньків — село в Україні, в Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Підпорядковане Задарівській сільраді.(до 2020)

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.^[2]

Населення — 233 особи (2007).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки.

Відоме від XVIII ст.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Після жовтня 1942 р. молодь почала йти в УПА. Із наближенням Червоної армії залишили село і виїхали до Канади Ясько й Ганна Почереви, до Франції – Дмитро Калинюк.  Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни в липні 1944 р.:

• загинули: Микола Бойчук (1907–1945), Михайло Ваврин (1921–1945), Йосип Душенко (1911–1945), Степан Ружало (1904–1945), Василь Стайківський (1907–1945);
• пропали безвісти: Михайло Гнатишин (р. н. невід.–1945), Михайло Мельницький (1920–1945), Петро Паліман (р. н. невід.–1945).
• прийшли інвалідами: Мирон Білобровко, Ярослав Гірчак, Василь Німчук, Панько Кожик, Василь Мельницький.
• повернулися: Василь і Петро Гірчаки, Михайло Коршак, Володимир Пєнтак, Михайло і Петро Харики, Михайло Хробатенко.

У 1952 р. в Миколаївську область було вивезено (депортовано) більш як 20 осіб, серед яких:

• Ганна і Софія Батіг, Степан Білобровко, Степан Гірчак, Василь Гнатишин, Степан Журавіцький, Ганна Квасніцька, Ганна Кираска, Степан Леонтюк, Станіслав Мартинюк, Петро Мельницький, Ганна Моцак, Михайло Небеснюк, Василь і Стефанія Похиляк, Марія, Михайло і Ганна Рущаки, Олексій і Софія Харики, Ганна Шумська.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району^[3].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610699, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 147 виборців, явка 79,59%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 30,70%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 25,44%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,79%.^[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 44,83%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 32,76%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 6,03%^[5].

• Храм Різдва Пресвятої Богородиці, мурований, 1993 року побудови.
• Пам'ятник односельцям^[d], що полягли у боях з гітлерівськими окупантами, воюючи у складі Червоної Армії (1985). Також встановлено пам'ятний хрест на місці могили Борцям за волю України (1953).

Працюють ЗОШ I ступ., ФАП, торговельні заклади.

• Уніят В., Ханас Вас. Сеньків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 246. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Федечко І. Сеньків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 81. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Seńków 3.), grupa domów w Łuce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 432. (пол.)