Сен-Жиль (Манш) — Вікіпедія
Сен-Жиль Saint-Gilles | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Нормандія |
Департамент | Манш |
Округ | Сен-Ло |
Кантон | Мариньї |
Код INSEE | 50483 |
Поштові індекси | 50180 |
Координати | 49°06′20″ пн. ш. 1°10′27″ зх. д.H G O |
Висота | 12 - 104 м.н.р.м. |
Площа | 7,84 км² |
Населення | 985 (01.01.2021[1]) |
Густота | 125,6 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат | Jean-Luc Lerouxel 2020-2026 |
Сен-Жиль, Сен-Жіль (фр. Saint-Gilles) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Манш. Населення — 985 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 260 км на захід від Парижа, 60 км на захід від Кана, 7 км на захід від Сен-Ло.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].
Динаміка населення (EHESS[4] і Insee[5] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 404 | 79 | 50 | 134 | 104 | 37 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 445 | 100 | 58 | 109 | 125 | 53 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 589 осіб працездатного віку (15—64 років) 428 були активними, 161 — неактивною (показник активності 72,7%, у 1999 році було 75,7%). З 428 активних мешканців працювало 400 осіб (207 чоловіків та 193 жінки), безробітними було 28 (16 чоловіків та 12 жінок). Серед 161 неактивної 53 особи були учнями чи студентами, 76 — пенсіонерами, 32 були неактивними з інших причин[7].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 349 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 890,0 особи, медіана доходів виносила 19 385 євро на одного особоспоживача[8]
Ебекревон, Ле-Мені-Аме (par un angle), Кібу (sur quelques mètres) | Ебекревон | Аньо | ||
Канізі | Пн | Сен-Ло | ||
Зх Сен-Жиль Сх | ||||
Пд | ||||
Канізі | Канізі, Сент-Ебремон-де-Бонфоссе | Сент-Ебремон-де-Бонфоссе |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
- ↑ Source : Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui (19 septembre 2010). Notice communale - Saint-Gilles. École des Hautes Études en Sciences Sociales (EHESS)., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Insee : population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |