Септик — Вікіпедія

Се́птик — локальне очисне устаткування, що застосовується на стадії проєктування та будівництва комплексних систем локального очищення побутових і господарських стічних вод. Септик, як такий, не є закінченою очисною спорудою та застосовується відповідно до чинних норм і правил. Під час роботи цієї очисної споруди необхідне використання методів ґрунтового доочищення.

Септик є локальною очисною установкою, призначеною для збору й очищення побутових і господарських стічних вод від індивідуальних житлових будинків, об'єктів малоповерхової забудови, котеджів за відсутності центральної системи каналізації. Під час роботи очисних споруд застосовується принцип гравітаційного відстоювання та біологічного доочищення з використанням біоферментних препаратів, а також ґрунтових природних та примусових методів доочищення.

В конструкцію включають модуль очищення води від дисперсних домішок.

Каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд згідно з вимогами ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-75.

Септики класифікуються за різними критеріями, такими як кількість камер, матеріали виготовлення, тип очищення та способи доочищення стічних вод. Основні типи септиків:

Це найпростіший тип локальних очисних споруд, який складається з однієї ємності для збору та часткового очищення стічних вод. Вони підходять для невеликих об'єктів із малою кількістю споживачів води. Основні характеристики:

• Застосовуються на дачах або в невеликих будинках.
• Використовують гравітаційне осідання для відділення твердих частинок.
• Потребують обов'язкового ґрунтового доочищення.

Цей тип складається з двох відокремлених секцій, що забезпечує ефективніше очищення. Перша камера служить для осідання твердих частинок, друга — для додаткової фільтрації та часткового біологічного очищення. Особливості:

• Підвищена ефективність порівняно з однокамерними моделями.
• Підходять для житлових будинків із середньою інтенсивністю водокористування.
• Потребують регулярного очищення від мулу.

Це найбільш ефективний тип традиційних септиків, який складається з трьох камер:

• Перша камера — для осідання твердих частинок і збирання грубих домішок.
• Друга камера — для часткового анаеробного розкладання органічних речовин.
• Третя камера — для подальшого очищення та підготовки води до ґрунтового доочищення.

Такі септики підходять для великих котеджів, готелів чи об’єктів із високим рівнем водоспоживання.

Сучасний варіант септиків, який забезпечує високий рівень очищення завдяки примусовій подачі повітря. Основні переваги:

• Ефективно видаляють органічні забруднення.
• Не потребують ґрунтового доочищення, оскільки очищена вода може використовуватися повторно, наприклад, для поливу.
• Потребують підключення до електроенергії для роботи компресора, який подає повітря.

• Септик // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 177. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Патент UA№89835 «Спосіб очищення води від дисперсних домішок при освітленні природних і стічних вод» ...
• 1. ДБН В.2.5-64
• 2. ДБН В.2.5-75

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.