Сергєєв Іван Володимирович — Вікіпедія

Ф
Сергєєв Іван Володимирович
Особисті дані
Повне ім'я Іван Володимирович Сергєєв
Народження 11 травня 1995(1995-05-11)[1] (29 років)
  Череповець, Вологодська область, Росія[1]
Зріст 184 см
Вага 83 кг
Громадянство  Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Зеніт»
Номер 33
Юнацькі клуби
2012–2013 Росія «Аїст» (Череповець)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2017 Росія «Строгіно» 84 (34)
2016 →  Латвія «Рига» 7 (1)
2018–2019 Росія «Тамбов» 7 (0)
2018–2019 →  Росія «Торпедо» 26 (16)
2019–2020 Росія «Торпедо» 30 (14)
2020–2022 Росія «Крила Рад» 57 (46)
2022– Росія «Зеніт» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017 Росія Росія (студ.) 5 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 28 жовтня 2021.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сергєєв.

Іван Володимирович Сергєєв (рос. Иван Владимирович Сергеев, нар. 11 травня 1995 року, Череповець, Вологодська область, Росія) — російський футболіст, нападник російського клубу «Зеніт».

Біографія

[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Починав кар'єру в клубі Другого дивізіону «Строгіно» (Москва). У першому сезоні став бронзовим призером зони «Захід». Влітку 2016 роки перебрався до Латвії, де виступав в оренді за клуб вищої ліги «Рига»[2]. В той момент його очолював російський фахівець Дмитро Хомуха.

У 2018—2019 роках зіграв 7 матчів за «Тамбов», але не підійшов наставнику команди, Андрію Талалаєву, після чого пішов в оренду до московського «Торпедо». за москвичів дебютував 26 липня 2018 року у матчі проти свого колишнього клубу ― «Строгіно».

На початку сезону 2019/20 московський клуб вирішив викупити контракт гравця. Дебют у якості повноцінного гравця Торпедо відбувся 7 липня 2019 року у матчі проти «Факела», в якому Сергєєв відзначився голом на 81-й хвилині. Гол став єдиним у матчі, а отже й переможним для московської команди. Загалом, з урахуванням періоду оренди, за «торпедівців» зіграв 56 матчів у чемпіонаті та забив 30 м'ячів.

14 серпня 2020 року підписав дворічний контракт з командою «Крила Рад» (Самара)[3][4]. У сезоні 2020/21 допоміг команді посісти перше місце у ФНЛ, другому дивізіоні Росії у системі футбольних ліг країни та дійти до фіналу Кубка, де самарці мінімально поступилися московському «Локомотиву»[5]. Також гравець став автором одразу декількох рекордів:

  1. Іван став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 40 голів у 39 матчах, побивши рекорд результативності другого дивізіону Росії, який належав Андрію Федькову. Попередній рекорд було встановлено у 2004 році забив 38 голів за сезон[6][7].
  2. Сергєєв встановив новий рекорд за кількістю хет-триків за сезон. Футболіст забив 5 хет-триків, побивши рекорд Хасана Махматова, який у сезоні 2016 року забив 3 хет-трики[8].
  3. Іван став найкращим бомбардиром клубу за один сезон, побивши рекорд Володимира Корольова, який складав 28 голів та тримався з сезону 1989 року (Чемпіонат СРСР 1989, 1 зона Другої ліги).
  4. Гравець став найкращим бомбардиром за сезон в історії ФНЛ, побивши рекорд Руслана Мухаметшина, який складав 31 м'яч у сезоні 2011/12[9].

10 січня 2022 року перейшов до складу «Зеніта» (Санкт-Петербург)[10][11].

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року складі студентської збірної Росії на Універсіаді в китайському Тайбеї в п'яти матчах забив 6 м'ячів — покер у ворота збірної Італії та по одному голу у ворота збірних Бразилії і США[12].

У листопаді 2021 року отримав виклик від Валерія Карпіна до національної збірної Росії на заключні матчі відбору до чемпіонату світу 2022 проти збірних Кіпру[13][14] та Хорватії[15][16], проте на полі не з'явився, залишившись на лавці запасних[17][18].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Кубок Росії

ФНЛ

«Крила Рад»

  • Чемпіон (1): 2020/21
ПФЛ
  • Переможець (1): 2018/19 (зона «Центр»)
  • «Строгіно»
  • Бронзовий призер (1): 2014/15 (зона «Захід»)
«Зеніт»: 2021/22, 2022/23, 2023/24
«Зеніт»: 2022, 2023, 2024
«Зеніт»: 2023/24

Особисті

[ред. | ред. код]

Кращий бомбардир

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Сергеев арендован "RIGA FC" (рос.). fcstrogino.ru. 26 червня 2006. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26.06.2006.
  3. ↑ Иван Сергеев подписал контракт с "Крыльями Советов". volga.news. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 14 серпня 2020.
  4. ↑ Сергей Фёдоров (13 листопада 2020). «Крылья» приложат максимум усилий, чтобы пройти в финал Кубка России". Снайпер из ФНЛ — об эмоциях Игнашевича, европейской мечте и встрече со сборной США (рос.). Спорт-экспресс. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  5. ↑ Локомотив второй раз за три года выиграл Кубок России!. Реальный Футбол (рос.). 22 травня 2019. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-28 у Wayback Machine.]
  6. ↑ У 2004 році другим за значущістю дивізіоном Росії був не ФНЛ, а ПФЛ
  7. ↑ Нападающий «Крыльев Советов» Иван Сергев побил бомбардирский рекорд ФНЛ с 39 голами. Eurosport (рос.). 5 травня 2021. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  8. ↑ Telesport. «У него есть внутренний огонь, но Соболев пока сильнее». Иван Сергеев — форвард, способный остановить «Динамо» | TeleSport – бесплатные прямые онлайн трансляции. tele-sport.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-28 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Сергеев забил 32 гола в сезоне ФНЛ, побив рекорд Мухаметшина. До абсолютного рекорда 1-й лиги – 6 мячей. Sports.ru. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  10. ↑ «Зенит» объявил о переходе Сергеева из «Крыльев Советов». sport-express.ru (рос.). 10 січня 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  11. ↑ Иван Сергеев перешел в «Зенит» из «Крыльев Советов» за 2 млн евро. Eurosport (рос.). 10 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  12. ↑ Футболисты стартовали с победы на Универсиаде – 2017. krivoe-zerkalo.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 28 жовтня 2021.
  13. ↑ FIFA World Cup Qatar 2022™. www.fifa.com (англ.). Процитовано 17 листопада 2021.
  14. ↑ UEFA.com. Russia-Cyprus | European Qualifiers. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  15. ↑ FIFA World Cup Qatar 2022™. www.fifa.com (англ.). Процитовано 17 листопада 2021.
  16. ↑ UEFA.com. Croatia-Russia | European Qualifiers. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  17. ↑ Иван Сергеев вызван на ноябрьские матчи сборной России по футболу. www.kommersant.ru (рос.). 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  18. ↑ Хрущ, Максим. Сергеев выполнил обещание, сбрив бороду после вызова в сборную России. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  19. ↑ Иван Сергеев стал лучшим бомбардиром "Центра", отыграв только полгода (рос.). Спорт-экспресс. 27 травня 2018. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 17 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
 Финал Иван Сергеев: семья, Череповец, сборная Россия на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сергєєв_Іван_Володимирович&oldid=43832312