Сергієнко Валерій Ігоревич — Вікіпедія

Сергієнко Валерій Ігоревич
Народився16 листопада 1949(1949-11-16) (74 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
Посаданародний депутат України[1]
ПартіяСПУ
Україна Народний депутат України
2-го скликання
СПУ 19 листопада 1996 12 травня 1998

Сергієнко Валерій Ігоревич — (народився 16.11.1949 в м. Харків в сім'ї службовців) український науковець і політик, доктор економічних наук (1998); колишній народний депутат України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Українець, одружений, має дочку.

Освіта: Одеський електротехнічний інститут зв'язку імені О.Попова, інженер радіозв'язку і радіомовлення (1973); Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (1979), інженер-економіст шляхів сполучення.

Кандидатська дисертація (кандидата економічних наук: спеціальність 08.00.05; Одеський інститут народного господарства): «Механизм организационно-экономического взаимодействия предприятий различных ведомств: (на примере транспортной отрасли)» (1993).

Докторська дисертація (доктора економічних наук: спеціальність 08.07.01, Харківський державний політехнічний університет): «Теорія і практика міжгалузевої координації промислово-транспортних комплексів» (1998).

Народний депутат України 2 скликання 09.1996-04.1998, Іллічівський виборчий округ № 295, Одеської області.

Голова підкомітету з питань інновацій і технологій Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти. Член ґрупи «Незалежні». На час виборів: голова Одеського реґіонального відділення Державного інноваційного фонду України.

Працював інженером на Одеській залізниці.

1980—1985 — начальник відділу транспорту та зв'язку, Одеська облрада.

1985—1992 рр. — начальник станції Одеса-Головна.

З 1992 р. — начальник управління координації систем транспорту та зв'язку Одеської облдержадміністрації; виконавчий директор фонду реконструкції та розвитку області, голова Одеського реґіонального відділення Державного інноваційного фонду України.

06.1998-06.2000 — головний консультант-експерт Управляння забезпечення зв'язків з Верховною Радою України Адміністрації Президента України.

З 06.2000 — головний науковий консультант відділу з питань макроекономіки та промислового розвитку Головного науково-експертного управляння Апарату ВР України.

Науковий консультант Інститут законодавства Верховної ради України

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]