Серпнева рапсодія — Вікіпедія

Серпнева рапсодія
八月の狂詩曲
Жанрдрама, пригодницький фільм
РежисерКуросава Акіра
ПродюсерХісао Куросава
СценаристКуросава Акіра
У головних
ролях
Сатіко Мурасе
Хісасі Ігава
Томоко Отакара
Річард Гір
ОператорTakao Saitod
КомпозиторShin'ichirō Ikebed
ХудожникYoshirō Murakid
Дистриб'юторShochiku
Тривалість98 хв.
Моваяпонська
КраїнаЯпонія Японія
Рік1991
Дата виходуЯпонія 24 квітня 1991
IMDbID 0101991

«Серпне́ва рапсо́дія» (яп. 八月の狂詩曲) — кінофільм, одна з останніх і найзначніших робіт Акіри Куросави. Фільм присвячений темі пам'яті про атомне бомбардування Нагасакі і тому, як для сучасної людини, не зачепленої трагедією особисто, взагалі можливо автентично вибудовувати своє ставлення до цієї події і говорити про нього, у тому числі через різницю між поколіннями і націями.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм розповідає про три покоління японської сім'ї та їхнє ставлення до американських атомних бомбардувань їхньої країни.

Кане в 1945 році пережила вибух «Товстуна» над Нагасакі, під час якого загинув її чоловік. Багато років по тому в її сільський будинок на острові Кюсю приїжджають діти й онуки. Онукам нудно з бабусею, її куховарство здається їм несмачним і при першій же нагоді вони вирушають до Нагасакі, що знаходиться неподалік. Там вони бачать місце, де 9 серпня 1945 загинув їхній дід разом з тисячами мирних жителів. Після цього їх відношення до бабусі і вітчизняної історії змінюється.

Музика до фільму

[ред. | ред. код]

У сценах, де герої відвідують місця, пов'язані з пам'яттю про атомне бомбардування Нагасакі, як фонова музика використовуються фрагменти творів Антоніо Вівальді «Stabat Mater»: «Cuius animam gementem…» (сцени школи, де загинув дідусь підлітків, рятуючи дітей) та «Stabat Mater dolorosa…» (сцени католицького храму Ураков і меморіалу, розташованого на місці епіцентру вибуху).

Посилання

[ред. | ред. код]