Се-ма-фор — Вікіпедія

Се-ма-фор

пол. Se-ma-for
51°45′17″ пн. ш. 19°27′52″ сх. д. / 51.75459° пн. ш. 19.4645° сх. д. / 51.75459; 19.4645
Тип	анімаційна студія
Галузь	анімація
Засновано	1947, 1999
Закриття (ліквідація)	2018
Штаб-квартира	Польща, Лодзь, вул. Таргова 1/3
Продукція	анімаційні фільми
se-ma-for.com
Се-ма-фор у Вікісховищі

«Се-ма-фо́р» (пол. Se-Ma-For) — перша польська кіностудія анімаційних фільмів. Дві її роботи, «Танго» (Tango, 1980) та «Петрик і вовк»^[pl] (Piotruś i wilk, 2006), здобули премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. Припинила діяльність у 2018.

Зовнішні відеофайли
	Перший польський анімаційний фільм «Za króla Krakusa» на YouTube

1946 року художник Зенон Василевський створив ляльковий анімаційний фільм «За часів короля Кракуса» (пол. Za króla Krakusa)^[1]. Прем'єра фільму відбулася восени 1947, започаткувавши цим створення першої і єдиної на той час в Польщі Студії лялькових фільмів, на кіностудії «Film Polski»^[2]. Протягом наступних років, у процесі розвитку студії, відбулася низка її реорганізацій.

1950 року на Лодзькій Студії художніх фільмів було створено два підрозділи — Відділ анімаційних фільмів та Відділ лялькових фільмів (на основі колишньої студії). У 1956 останній перетворився на самостійну організацію — Студію лялькових фільмів, що розташувалася у Тушині, поблизу Лодзі^[2]. 1961 року було проведено конкурс на нову назву для неї та здійснено чергову реорганізацію. Відтоді вона стала Студією малих форм фільмових «Се-ма-фор» (пол. Se-Ma-For, Studio Małych Form Filmowych)^[1].

Наступні два десятиліття були надзвичайно сприятливими для студії. Вона виконувала державні замовлення на виробництво анімаційних серіалів, брала участь у міжнародних проектах^[3]. Зокрема, у ці роки були створені такі відомі у Польщі серіали, як «Пригоди Ведмедика Коларгола^[pl]», «Ведмедик Ушастик^[pl]», «Три ведмедики^[pl]», «Малий пінгвін Пік-Пок^[pl]», «Зачарований олівець^[pl]», «Пригоди кота Філемона^[pl]», «Оповідання мумі-тролів^[pl]» та інші^[2].

У 80-х роках XX століття почався поступовий занепад студії — значно знизилася кількість державних замовлень, приміщення в Тушині потребувало капітального ремонту. 1986 року в Лодзі, поблизу офісу «Се-ма-фору», розпочалося будівництво нового знімального павільйону для студії. Через брак фінансів проект не вдалося реалізувати повністю. Студія мала численні борги і, аби спробувати виправити ситуацію, керівництво вирішило змінити її спеціалізацію^[3]. У 1990 відбулася чергова реорганізація та зміна назви — на «Кіностудію „Семафор“», що відтепер, крім анімаційних, мала також знімати повнометражні художні фільми, а також займатися кінодистрибуцією^[2]. Ця зміна не принесла бажаних позитивних наслідків і 4 жовтня 1999 року, рішенням Комітету Кінематографії, Державне підприємство «Кіностудію „Семафор“» було ліквідовано^[3].

В листопаді 1999, під керівництвом польського продюсера Збігнєва Жмудзкі, було засновано приватне підприємство «Кіностудію „Се-ма-фор“», що мало продовжувати діяльність студії, тримаючись давніх традицій^[2]. Перші роки були досить успішними. У 2006 студія випустила анімаційний фільм «Петрик і вовк^[pl]», що здобув низку міжнародних нагород і, зокрема, Премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. 2008 року було засновано Фільмофонд «Се-ма-фор» (пол. Fundacja Filmowa Se-ma-for), що реалізував освітні та культурні проекти, з метою популяризації анімації й кіномистецтва, зокрема серед дітей і молоді. Також цей фонд забезпечував функціонування Музею анімації «Се-ма-фор» в Лодзі^[4].

У 2013 студія випустила анімаційний серіал «Параушек і друзі^[pl]», що здобув низку нагород і популярність в Польщі. Втім, на його виробництво «Се-ма-фор» взяв грошову позику, яку не зміг повернути і в 2016 році 51 % компанії перейшов у власність британської кіностудії «Small Screen»^[5]. Музей анімації неодноразово змінював своє місце розташування і, зрештою, у 2018 році, через несплату накопичених боргів, його було зачинено, а справу передано до прокуратури^[6]. Того ж року припинила свою діяльність і анамаційна студія «Се-ма-фор»^[7].

У 2009 році в Лодзі було розпочато створення сімейного туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол. Łódź Bajkowa), за мотивами фільмів «Се-ма-фору» — в центрі міста встановлюються бронзові скульптури героїв мультфільмів, випущених студією. Заплановано встановлення 17 таких скульптур, станом на 2021 рік їх було десять^[8].

На кіностудії «Се-ма-фор», у різний час, працювало багато видатних і відомих митців. Серед них, зокрема, Зенон Василевський^[pl], Єжи Котовскі^[pl], Едвард Стурліс^[pl], Тадеуш Вілкош^[pl], Лідія Горніцка, Марек Скробецкі^[pl], Луціан Дембінські^[pl], Збігнєв Котецкі^[pl], Збігнєв Рибчинський^[pl], Януш Галевіч^[pl], Єжи Копчинські^[9].

Студією «Се-ма-фор» випущено понад 1400 анімаційних фільмів, з них 800 лялькових^[9]. Найвідоміші фільми кіностудії^[10][11][12]:

• 1947 — За часів короля Кракуса (пол. Za króla Krakusa)
• 1964—1977 — Зачарований олівець^[pl] (серіал, 39 серій)
• 1968—1974 — Пригоди Ведмедика Коларгола^[pl] (серіал, 53 серії)
• 1972—1974 — Дивний світ кота Філемона (пол. Dziwny świat kota Filemona, серіал, 13 серій)
• 1975—1977 — Фердинанд Чудовий (пол. Ferdynand Wspaniały, серіал, 7 серій)
• 1975—1987 — Ведмедик Ушастик^[pl] (серіал, 104 серії)
• 1977—1981 — Пригоди кота Філемона^[pl] (серіал, 26 серій)
• 1977—1982 — Оповідання мумі-тролів^[pl] (серіал, 78 серій)
• 1980 — Танго
• 1982—1986, 2000—2003 — Три ведмедики^[pl] (серіал, 26 серій)
• 1983—1989 — Пригод кілька горобчика Спарроу (пол. Przygód kilka wróbla Ćwirka, серіал, 39 серій)
• 1983 — Щасливі дні мумі-тролів (пол. Szczęśliwe dni Muminków)
• 1986 — Зима в долині мумі-тролів (пол. Zima w dolinie Muminków)
• 1986—1990 — Мауріцій і Хавранек (пол. Maurycy i Hawranek, серіал, 13 серій)
• 1989—1992 — Малий пінгвін Пік-Пок^[pl] (серіал, 26 серій)
• 2006 — Петрик і вовк^[pl]
• 2008 — Літо мумі-тролів (пол. Lato Muminków)
• 2010 — Мумі-тролі у погоні за кометою^[pl]
• 2013 — Параушек і друзі^[pl] (серіал, 26 серій)

Фільми студії здобули близько 300 міжнародних нагород і відзнак^[9], зокрема, і дві Премії «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.

• Antoni Bańkowski, Sławomir Grabowski. Semafor : 1947-1997. — Łódź : Studio Filmowe "Semafor", 1999. — 103 с. — ISBN 83-910960-2-5.
• Ewa Ciszewska. Głową w dół. Studio Filmowe Semafor w latach 1990-1999 // Kultura filmowa współczesnej Łodzi / Konrad Klejsa. — Łódź : Wydawnictwo Biblioteki Państwowej Wyższej Szkoły Filmowej, Telewizyjnej i Teatralnej, 2015.

• Офіційний сайт студії «Се-ма-фор» (пол.)
• Канал студії «Се-ма-фор» на YouTube
• Студія «Се-ма-фор» на порталі FilmPolski.pl (пол.)
• Карта та опис туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол.)