Сиволож — Вікіпедія
село Сиволож | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Тер. громада | Плисківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040310040037644 |
Облікова картка | Картка ВР |
Основні дані | |
Населення | 993 мешканці [1] |
Площа | 4 км²[1] |
Поштовий індекс | 16463 |
Телефонний код | +380 4653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°7′42″ пн. ш. 32°18′15″ сх. д. / 51.12833° пн. ш. 32.30417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 131 м |
Водойми | річка Рудка |
Відстань до районного центру | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16453, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Плиски, вул. Незалежності буд. 33 |
Карта | |
Мапа | |
Си́волож — село в Україні, у Плисківській сільській громаді Ніжинського району Чернігівській області. До 2017 центр Сиволозької сільської ради. Населення — 993 осіб (2012 рік)[1].
Село розташоване в центральній частині району, за 18 км від міста Борзна (автошляхами — близько 24 км[2]) та за 10 км від залізничної станції Плиски. Висота над рівнем моря — 131 м[3].
Селом протікає річка Рудка, ліва притока Борзни.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 974 | 98.09% |
російська | 19 | 1.91% |
Усього | 993 | 100% |
Поблизу села розташовані кургани доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Крім того, археологами виявлені городище та поселення періоду Київської Русі (XI—XII століть). Припускають, що це залишки літописного «Граду Всеволожа», названого на ім'я чернігівського князя Всеволода Ярославича. У 1239 році град зруйнували орди Батия.
Літописний «Град Всеволож», про який йдеться в Никонівському літописі, хоча і знаходиться на території села, проте до сучасного поселення він не має жодного стосунку. Село Сиволож згадується в історичних джерелах з першої половини XVII сторіччя. Воно було засноване осадниками Речі Посполитої, а після повстання Богдана Хмельницького воно покозачилося. З 1654-го по 1663 рік село — центр Сиволозької сотні Ніжинського полку Гетьманщини.
На фронтах Другій світовій війні билися 700 жителів Сиволожа, 300 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 347 — загинули. У роки окупації гітлерівці розстріляли 32 мирних жителя, у тому числі за активну допомогу партизанам — В. Ф. Ткаченка та його сина Сергія. На честь загиблих односельців в селі споруджено обеліск і меморіальну дошку. У бою за "визволення" Сиволожа загинули 16 воїнів. На їх братській могилі споруджено пам'ятник.
У повоєнний період у селі знаходилися колгоспи імені Жданова, за яким було закріплено 5979 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3349 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
До 2020 року відносилося до Борзнянського району.
Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2012) |
У селі є восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку.
- Ткач Лариса Юхимівна (* 1948) — поетеса, перекладачка.
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Маршрут від Сиволожа до Борзни. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2016-04-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Сиволож
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Сиволож на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
- Прогноз погоди в селі Сиволож
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |