Синьодзьоб червоноголовий — Вікіпедія

Синьодзьоб червоноголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Синьодзьоб (Spermestes)
Вид: Синьодзьоб червоноголовий
Spermophaga ruficapilla
(Shelley, 1888)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Spermospiza ruficapilla Shelley, 1888
Посилання
Вікісховище: Spermophaga ruficapilla
Віківиди: Spermophaga ruficapilla
ITIS: 563055
МСОП: 22719403
NCBI: 2715637

Синьодзьо́б червоноголовий[3] (Spermophaga ruficapilla) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній і Східній Африці.

Довжина птаха становить 13-14 см, вага 21-26 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия, горло, груди і боки яскраво-червоні. місцями блискучі. Верхні покривні пера хвоста чорнувато-червоні. Решта тіла чорна. Самиці мають менш яскраве забарвлення, голова і нижня частина тіла у них мають оранжевий відтінок, живіт білуватий, поцяткований чорними плямами. Дзьоб великий, сріблясто-сірий, з червоним кінчиком і краями. Лапи коричневі або оливково-коричневі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

  • S. r. ruficapilla (Shelley, 1888) — від південного сходу ЦАР. південного Судану і Уганди до Кенії, західної Танзанії, півдня ДР Конго і півночі Анголи;
  • S. r. cana (Friedmann, 1927)[5] — гори Усамбара (північний схід Танзанії).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червоноголові синьодзьоби мешкають в Центральноафриканській Республіці, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Південному Судані, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії і Танзанії. Вони живуть в чагарниковому підліску вологих тропічних лісах та на порослих травою і чагарниками галявинах, іноді в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці, парами, іноді невеликими сімейними зграйками до 6 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, іноді також комахами, зокрема термітами.

Сезон розмноження припадає на другу половину сезону дощів, в Анголі він триває з лютого по травень, в горах Ітомбве в ДР Конго з жовтня по вересень. Гніздо має кулеподібну або куполоподібну форму, будується парою птахів з рослинних волокон, встелюється мохом і пір'ям, розміщується в густій рослинності. В кладці 3-4 білих яйця. Інкубаційний період триває 14-16 днів, насиджують та доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення, однак залишаються разом з батьками ще 2-3 тижні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Spermophaga ruficapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
  2. G. E. Shelley (1888). On a Collection of Birds made by Emin Pasha in Equatorial Africa. Proceedings of The Zoological Society of London. Процитовано 30 серпня 2016.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 вересня 2022.
  5. Herbert Friedmann. Birds from Tanganyika. „Proceedings of the New England Zoölogical Club”. 10, s. 7, 1927. 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.