Синій кит (гра) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синій кит.
Не плутати з синім китом — твариною ряду китоподібних.
Синій кит вибраний як символ гри завдяки тому, що він зазвичай є одинаком, та за деякими джерелами, є однією із небагатьох тварин, які здатні здійснити самогубство.

Синій кит (рос. Синий кит) — координована підліткова гра, поширена переважно в російськомовних соціальних мережах (зокрема, ВКонтакті), кінцевим підсумком якої є доведення гравця до самогубства. За матеріалами розслідувань правоохоронних органів та незалежних розслідувань, координуванням та поширенням цієї гри в Інтернеті займаються адміністратори так званих «груп смерті».[1][2][3] Зазвичай у гру втягуються підлітки віком від 12 до 16 років[4][5][2], хоча є повідомлення про спроби вербування в гру і молодших дітей.[6] Згідно повідомлень засобів масової інформації, поширення гри розпочалось у Росії у кінці 2015 року[7][8], та поступово розповсюдилось, початково на країни колишнього СРСР — Україну, Казахстан, Киргизстан[1], Білорусь та країни Балтії (переважно Естонію та Латвію)[5][4][9][10]; пізніше з'явились повідомлення про вербування підлітків у «групи смерті» в Молдові, Польщі[11][12] та Грузії[13]; з'явились повідомлення про зацікавлення «Синім китом» підлітків у країнах Західної Європи[14][15][16][17]; та навіть у країнах Південної Америки — Бразилії[18][19]; Колумбії[20] та Чилі[21][22], пізніше повідомлення про появу «Синього кита» надійшли з Африки (Кенія[23][24]) та Азії (Китай).[25] На думку частини російських засобів масової інформації та російських соціологів, сама гра має ознаки «міської легенди», а доказів існування самої гри з відповідними правилами не існує[26][27][28][29]; засоби масової інформації України та українські правоохоронні органи до інформації про гру «Синій кит» поставились значно серйозніше.[30][31][32]

Походження гри

[ред. | ред. код]

На думку частини російських засобів масової інформації, образ кита взятий із пісні «Гореть» групи «Lumen», та означає самотність та відчуженість.[26][27] Окрім того, коли з одним або кількома китами відбувається щось недобре, вони видають сигнал біди. Це призводить до того, що інші кити пливуть допомагати своїм родичам, які потрапили в біду, проте самі часто потрапляють в небезпечну ситуацію, зокрема, запливають на мілководдя, звідки не можуть вибратися. Схожий принцип закладений у основу «Синього кита»: гравець подає сигнал про допомогу, проте замість того, щоб врятуватись, несвідомо ставить у небезпечне положення інших. Сама назва гри може пов'язуватись із тим фактом, що сині кити зазвичай є одинаками, та, згідно частини джерел, є одними із небагатьох тварин, які можуть скоювати самогубство.[1][4]

Існує велика кількість версій походження феномену «Синього Кита». Частина російських психологів вважає, що стрімкому поширенню інтересу до «Синього кита» сприяє як простота й довіра до фактів, викладених про гру, так і конкретика і точність інформації (викладено повний список завдань гри, які цілеспрямовано підводять підлітка до самогубства), а також логічність та зв'язність інформації, а також цікавість підлітків до таємничої гри та відповідна емоційна настроєність.[28] Частина засобів масової інформації вважають, що за цим феноменом стоїть група підготовлених психологів та піар-менеджерів, які готові наживатися на продажу відео із записом самогубства підлітка, а також на бажанні отримати владу над іншими людьми, навіть і непублічну.[2][4][1] Досвідчені психологи розуміють, що в підлітковому віці часто виникають проблеми у спілкуванні з дорослими, та підсовують єдине, на їх думку, вирішення цих проблем — самогубство, а у випадку відмови від нього розпочинають залякування підлітка.[33][2] У Росії існує версія, що гру «Синій кит» придумала якась тоталітарна секта, що цілеспрямовано доводить підлітків до самогубства, щоправда, цю версію поділяє незначна кількість осіб.[34] На хибну думку ряду російських інтернет-менеджерів із маргінальними поглядами, цю гру придумали або українські націоналісти, або західні спецслужби.[26][35][36][37] Висловлюються припущення, що «Синього кита» запустили в соціальні мережі представники ІДІЛ.[38][39] Частина російських оглядачів також вважає, що «Синій кит» вигадали представники російської влади та спецслужб із метою введення чергових обмежень та нової порції цензури в Інтернеті.[37][2][39]

Історія виникнення та поширення гри

[ред. | ред. код]

Згідно розслідуванню, проведеному журналістами російської «Нової газети» у травні 2016 року, «групи смерті» та гра «Синій кит» стали популярними серед російських підлітків від листопада 2015, після того, як користувачка однієї з таких груп, Рената Камболіна (в соціальній мережі відома як «Ріна Полінкова») з Уссурійська, студентка технічного коледжу, скоїла самогубство, кинувшись під потяг, зазнявши сам процес на відео, та залишивши на своїй сторінці в соціальній мережі пост «Ня. Пока».[7][8][2] У лютому 2017 року в Іркутську 15-річна Юлія Константинова і 16-річна Вероніка Волкова зістрибнули із 14-поверхового будинку, виконавши останнє, 50-те завдання у грі «Синій кит».[40] Згідно цього розслідування, жертвами цих «груп смерті» стали 130 підлітків у Росії.[26][27] Наслідком цього розслідування став арешт адміністратора однієї з таких груп, який проживав у Московській області, Пилипа Будейкіна на прізвисько «Лис»[9][41][30], який сам зізнався у скоєному[42], хоча пізніше заперечував, що схиляв підлітків до самогубства, та навіть намагався відмовити їх від цього кроку.[43][44] Пізніше встановлено, що він хворіє на біполярний розлад та зазнав насилля в дитинстві[9][8], що призвело до його ув'язнення в спеціальну психіатричну лікарню[7], проте пізніше він був визнаний осудним, та засуджений до кримінального покарання.[45][46][47] Наслідком цієї публікації стало те, що адміністрація соціальних мереж стала блокувати акаунти з імовірними суїцидальними постами[26][27][34], а частина кураторів суїцидальних груп затримані російською поліцією.[10][26][27] Проте це мало допомогло у боротьбі з поширенням гри в Росії. Навпаки, за офіційними російськими статистичними даними, у 2014 році зафіксовано 400 самогубств серед дітей, то в 2015 році їх число склало 504, а в 2016 році в Росії зафіксовано 720 дитячих самогубств.[48] Гра розпочала поширюватися і за межі Росії, спочатку в найближчі країни з числа колишніх республік СРСР — Україну, Казахстан, Киргизстан[1], Білорусь[49][5], Естонію та Латвію.[4][10][5] Пізніше повідомлення про вербування підлітків у «групи смерті» та гру «Синій кит» з'явились у Польщі та Молдові[11], Азербайджані[50], Болгарії[10], Іспанії[51][52], Франції[53], Німеччині[54], Португалії[55][56] та Туреччині.[57] У зв'язку із наявністю значної кількості російськомовних емігрантів з'явились свідчення про проникнення «Синього кита» до Ізраїлю.[58][59] В Інтернеті з'явились англомовні пошуки по хештегу «синій кит» (#blue whale), повідомлялось про появу італомовних хештегів на тему «синього кита».[10] Комп'ютерна гра почала з'являтись навіть у країнах Південної Америки — Бразилії[60][61][62], Колумбії[20], Чилі[63][64], Уругваї[65][66], Венесуелі[67], Парагваї[68][69] та Аргентині[70][71]; Африки — в Кенії[72], Алжирі[73] і на острові Реюньйон[53]; та Азії — в Китаї[74][75], Індонезії[76], Саудівській Аравії[77][73], Індії[78], Пакистані[79] та Бангладеш[80][81], Кувейті[73]; у липні 2017 року кілька випадків гри в «синього кита» зареєстровані в американських штатах Техас і Джорджія.[82][83][84] Незважаючи на значне поширення «Синього кита», та значну кількість дитячих та підліткових самогубств у Росії, значна частина російських журналістів та психологів вважають цю гру своєрідною «міською легендою»[26][27], зв'язок якої із збільшенням числа підліткових та дитячих самогубств не доведений.[34][28] Проте правоохоронні органи, психологи та журналісти України з усією серйозністю поставились до появи смертоносної гри в країні[30][32], враховуючи те, що за повідомленням правоохоронних органів в Україні зареєстровано дві смерті підлітків, пов'язаних із «Синім китом» — в Донецькій області (Маріуполь) та Івано-Франківську.[4][31][85] У Волинській області також з'явились повідомлення про те, що двоє 16-річних дівчат скоїли самогубство під впливом «Синього кита»[86], проте місцева прокуратура пізніше спростувала ці твердження.[87] У кінці липня 2017 року з'явилось повідомлення про самогубство військовослужбовця Національної гвардії України в зоні проведення АТО, ймовірно пов'язане із грою «Синій кит».[88] З усією серйозністю поставились до появи у своїх країнах «груп смерті» правоохоронці Латвії, Італії[10], Польщі, Молдови[11], Чехії.[89] В Румунії стурбованість появою «синього кита» висловили міністр внутрішніх справ країни та мер столиці Румунії Бухареста.[90][91] У Мексиці стурбованість можливою появою «Синього кита» в країні висловили представники владних структур штату Мічоакан.[92][93][94] Спеціальні повідомлення по школах країни про ймовірність випадків гри в «синього кита» у квітні 2017 року розіслала поліція Великої Британії.[95] В Алжирі начальник відділу з боротьби із кіберзлочинністю судової поліції заявив, що хоча в Алжирі немає повної технічної можливості заблокувати розповсюдження «Синього кита», проте поліція буде відстежувати усі випадки небезпечних ігор в Інтернеті, а також проведе кампанію з боротьби із смертоносними іграми в навчальних закладах країни.[73]

Опис гри

[ред. | ред. код]
Характерні ушкодження, яких завдають собі учасники гри
Скріншот із екрану мобільного пристрою учасника гри у «Синього кита»
Скріншот із екрану мобільного пристрою із завданням у грі «Синій кит»

Згідно із повідомлень засобів масової інформації та волонтерів, які включаються у гру під виглядом учасників з метою вирахування кураторів «груп смерті» та для запобігання дитячим самогубствам, гра починається після розміщення на сторінці користувача хештегів, які мають підтекст зацікавлення темою самогубства, зокрема: #явигре, #тихийдом, #синий, #синей, #f57, #синийкит, #морекитов, #ждуинструкцию, #разбудименяв4:20 та ряд інших.[26][7][30] Після цього із новим потенційним гравцем зв'язується куратор групи, який спочатку опитує новенького про його проблеми, чому він зацікавився можливістю самогубства, після опитування новачку дається набір завдань, одне з яких дати посилання на сайт, який проводить геолокацію (з метою визначення точного розташування гравця, щоб у випадку його дострокової відмови мати змогу його шантажувати), пізніше повідомляється про те, що гравцеві слід підготуватися до скоєння на 50-й день після реєстрації самогубства, та що він не може вийти з гри достроково без наслідків для свого здоров'я, а також здоров'я своїх рідних та друзів.[2][34] 50 днів підготовки до самогубства, ймовірно, запозичені із книги «50 днів до мого самогубства».[26][27] За ці 50 днів гравець має щоденно виконувати завдання, надіслані куратором.[96][97][9] Ці завдання постійно ускладнюються: так, у перший день гравець зазвичай має намалювати синього кита на руці або вколоти пальця[1][5]; пізніше він має вирізати або виколоти на шкірі зображення кита, вбити тварину, постояти на краю даху або моста, щоденно прокидатися о 4:20 та дивитися відео із жахами, тощо.[1][2] Усі ці приготування гравець має робити в таємниці від родичів та друзів, а також щоденно має надсилати фотографію або відео зі звітом про виконане завдання.[33][97] Для посилення ймовірності шантажу учасникам гри часто дається завдання зробити інтимні фотографії.[33][98] На 50-й день гравець зобов'язаний зробити самогубство[8][97], часто із записом його проведення на відео.[1] У випадку відмови куратор шантажує гравця тим, що знаючи його місце проживання, до нього можуть прийти додому та вбити його та родичів, завдати шкоди його друзям[34][97], а також опублікувати інтимні фотографії гравця у відкритому доступі.[33] Шантаж дуже часто деморалізує підлітків, і після нього вони частіше скоюють самогубство.[2][34][33]

Боротьба із поширенням гри

[ред. | ред. код]

Після широкого розголосу, пов'язаного із поширенням «Синього кита», адміністратори соціальних мереж у Росії стали блокувати акаунти з імовірними суїцидальними постами. Спочатку це почали робити адміністратори «ВКонтакті», оскільки в цій соціальній мережі виявлено найбільше подібних груп[26][27], пізніше до цього процесу приєдналися й інші мережі, зокрема «Instagram».[34] Блокувати подібні групи в соціальних мережах розпочали також в Україні[4][2], Казахстані[99], та навіть у Китаї.[100][101] У Індії в зв'язку із швидким поширенням гри влада країни вирішила заблокувати мережу «ВКонтакті».[102][103] У Росії, Україні та Казахстані проведено арешти багатьох адміністраторів подібних груп смерті в соціальних мережах.[34][10][96] Окрім того, в мережі з'явились групи так званих «антикитів» або «дельфінів», які виявляють потенційних членів «груп смерті», та проводять із ними роботу з запобіганню самогубству[30][26][27]. Значна частина цих борців із «синім китом» займаються тролінгом кураторів «груп смерті», після чого ті обмежують або припиняють вербування в такі групи[34][26][27].

У Болгарії над блокуванням розповсюдження «Синього кита» працювала спеціальна організація «Safer Internet Centre», яка займалась як інструкцією з поведінки батьків, чиї діти грають у смертельні інтернет-ігри, так і боротьбою з поширенням фейкових новин, фільтрацією емоційного контенту в Інтернеті та розповсюдженням пояснюючих матеріалів у мережі. Спільними зусиллями їм вдалось зупинити поширення «Синього кита» та моральної паніки в країні.[104][105][106]

В Італії із завданням блокування розповсюдження «Синього кита» фактично впоралась одна людина — журналіст Андреа Анголіно, який самостійно проводив розслідування поширення «груп смерті» в країні, у тому числі використовуючи досвід болгарських колег. Сприяло його діяльності й те, що в момент початку його розслідувань, якими він доводив, що «Синій кит» є фейком, відсутність альтернативних точок зору, що сприяло також швидкому поширенню саме його матеріалів та призвело до зниження популярності пошуку «Синього кита» в італійському сегменті Інтернету.[104]

Зважаючи на значне поширення гри «Синій кит» та інших «груп смерті», 26 травня 2017 року Державна Дума Росії прийняла закон про кримінальну відповідальність за створення «груп смерті» в Інтернеті, які закликають неповнолітніх до скоєння самогубства. Максимальним терміном ув'язнення за подібне правопорушення встановлено позбавлення свободи строком до 6 років.[107][108] 7 червня 2017 року президент Росії Володимир Путін підписав цей закон.[109]

28 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за сприяння вчиненню самогубства, в тому числі за допомогою мережі Інтернет.[110]

Усі проведені заходи, спрямовані на боротьбу із поширенням гри в Україні, принесли позитивний результат — із початку року до серпня 2017 року кількість жителів України, які зареєстровані в «групах смерті», зменшилось на 45 %.[111]

Для профілактики подальшого поширення гри українські психологи радять не загострювати обстановку навколо «груп смерті» в соціальних мережах, а в спокійній обстановці розповісти дітям про можливість потрапляння під час пошуку в Інтернеті на такі групи та їх небезпеку, пояснювати, що їх інтернет-сторінку не повинні бачити сторонні особи; постійно обговорювати із дітьми не тільки їх успіхи в школі, а й те, яких вони мають друзів у реальному житті та в соціальних мережах, яку слухають музику; необхідно створювати в сім'ї атмосферу довіри та любові, яку повинна відчувати дитина, окрім того, необхідно давати дитині зрозуміти, що батьки вірять у потенціал дитини та завжди готові надати їй підтримку.[1][2][97] Українська кіберполіція для профілактики залучення дітей до груп смерті рекомендує наступне[32][85]:

  • Приділяти більше уваги психологічному стану дитини.
  • Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень.
  • У разі їх виявлення, з'ясовувати обставини, за яких вони з'явилися.
  • Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита.
  • Перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.
  • Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах. Звертати увагу на коло спілкування дитини.
  • Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.
  • Обов'язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.
  • Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

Щоправда, на думку українських психологів, українські діти є більш стійкими до потрапляння до «груп смерті», ніж їх російські однолітки, у зв'язку із різницею в ставленні та сприйнятті до майбутнього, відчуттям своєї спроможності вплинути на хід історії та хід свого життя, що пов'язано із досягненнями Революції гідності та розвитком волонтерського руху в Україні.[1][112]

Блокування російських інтернет-сервісів в Україні

[ред. | ред. код]

15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом встановив вимогу блокування інтернет-провайдерами доступу до низки російських інтернет-сайтів, у числі яких є й соціальні мережі ВКонтакті та Однокласники.[113] Після опублікування цього указу голова СБУ Василь Грицак повідомив, що фахівці спецслужби нарахували в російських порталах соцмереж близько 800 груп антиукраїнської спрямованості, в числі яких він назвав і «Синій кит»[комент. 1].[114][115][116] Начальник Головного Управління Національної поліції України в Києві Андрій Крищенко також повідомив про те, що після заборони російських соцмереж в Україні легше буде боротися із поширенням «Синього кита».[117][118] Щоправда, на думку деяких оглядачів, заборона російських соцмереж призводить до того, що діти переходять у інші соціальні мережі, зокрема «Instagram» та «Viber», де є можливим створення подібних «груп смерті» та продовження виконання смертельних завдань, а також виникнення нових смертельних ігор[119][112], а також за необхідності будуть обходити блокування за допомогою VPN-сервісів.[120] Подібні смертельні ігри, зокрема «Червона сова»[121][122] та «Зелений кіт»[123][124], набули популярності в соцмережах уже в кінці 2017 року. У Росії в кінці 2017 року зареєстровані випадки гри в іншу суїцидальну гру — «Новий шлях» (рос. Новый путь).[125]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки та коментарі

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ В оригіналі повідомлення — «Голубий кит»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л СМЕРТЕЛЬНА ГРА ІЗ «СИНІМИ КИТАМИ». ПСИХОЛОГИ РОЗПОВІЛИ, КОМУ ПОТРІБНІ ДИТЯЧІ САМОГУБСТВА
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Групи смерті та Сині кити. Як в соцмережах з дітей роблять самогубців
  3. ↑ Убивчий «Синій кит»
  4. ↑ а б в г д е ж «Групи смерті»: головний кіберполіцейський України розказав подробиці про самогубства підлітків і скандальних китів
  5. ↑ а б в г д ПІДЛІТКИ РІВНОГО ГРАЮТЬ У СУЇЦИД
  6. ↑ НА ВОЛИНІ 2-КЛАСНИКУ ПРИЙШЛО ЗАПРОШЕННЯ У ГРУ «СИНІЙ КИТ»
  7. ↑ а б в г Смертельная игра «Синий кит» — большое надувательство. kazday.kz (рос.)
  8. ↑ а б в г Крім «Синього кита», в Україні підлітків заманюють у нову смертельну гру
  9. ↑ а б в г Як Росія виростила блакитного кита
  10. ↑ а б в г д е ж «Группы смерти» отправились в турне. «Синий кит» уже в Европе (рос.)
  11. ↑ а б в Смертельна гра «Синій кит» дісталась до Польщі
  12. ↑ Перші випадки наслідків гри «Синій кит»
  13. ↑ Suicide Game ‘Blue Whale’ in Georgia? [Архівовано 2017-06-06 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Baleia Azul em Portugal: dois jovens internados (порт.)
  15. ↑ ‘Baleia Azul’: Jogo da morte já faz vítimas em Portugal (порт.)
  16. ↑ Llega a España 'la ballena azul', el siniestro juego que conduce a jóvenes al suicidio (ісп.)
  17. ↑ El juego ‘Ballena Azul’ lleva a una menor a ingresar en un hospital de Barcelona (ісп.)
  18. ↑ Adolescente de Mato Grosso se mata após o 'Desafio da Baleia Azul'. Estimula net (порт.). Квітень 2017.
  19. ↑ Jogo da baleia azul e morte de estudante em Mato Grosso é destaque na Veja. Hiper notícias (порт.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  20. ↑ а б Investigan en Colombia relación entre muerte de tres jóvenes y juego online «Ballena Azul» (ісп.)
  21. ↑ Denuncian en Antofagasta el primer caso de macabro juego «Ballena azul» en Chile (ісп.)
  22. ↑ Primer caso del juego 'Ballena Azul' apareció en Antofagasta: niña tiene 12 años (ісп.)
  23. ↑ Blue Whale Challenge Causes Nairobi Student Jamie Njenga to Hang Himself » Kenyan News. kenyannews.co.ke. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 червня 2017. [Архівовано 2017-05-11 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ Ombati, Cyrus. Teenager kills himself after online game. standardmedia.co.ke. (англ.)
  25. ↑ Polícia chinesa lança operação contra jogo Baleia Azul (порт.)
  26. ↑ а б в г д е ж и к л м н Городская легенда. Что стоит за игрой «Синий кит» и всплеском интереса к "суицидальным группам (рос.)
  27. ↑ а б в г д е ж и к л Що стоїть за грою «Синій кит» і сплеском інтересу до «суїцидальних пабліків» (рос.)
  28. ↑ а б в Николай Молчанов (24 березня 2017). «Синий кит» и конфеты с лезвиями. Как живут и распространяются городские легенды (рос.). snob.ru. Процитовано 20 травня 2017.
  29. ↑ Смертельная игра «Синий кит»: существует ли проблема на самом деле (рос.)
  30. ↑ а б в г д У Луцьку розсекретили схему, за якою працює «синій кит»
  31. ↑ а б Гра «Синій кит» призвела до суїциду івано-франківського підлітка — кіберполіція
  32. ↑ а б в Що таке «синій кит» і чому підлітки виконують смертельні завдання
  33. ↑ а б в г д Гра в смерть: що таке «Синій кит» і чому підлітки виконують смертельні завдання
  34. ↑ а б в г д е ж и к Тодоров В. Запуганные предки. (рос.)
  35. ↑ «Группы смерти» в интернете — это спецоперация против российских подростков (рос.)
  36. ↑ «Синий кит» приговорил к смерти «Русский мир». Над нашими детьми устроен бесчеловечный эксперимент (рос.)
  37. ↑ а б Игра «Синий кит» — проект ФСБ (рос.)
  38. ↑ «Синий кит» приплыл из ИГИЛ (рос.)
  39. ↑ а б «Синих китов» против наших детей запустило ИГИЛ
  40. ↑ Cops probe Blue Whale online 'suicide game' after being linked to teen deaths. 17 березня 2017. (англ.)
  41. ↑ Администратора «групп смерти» задержали прямо в кровати и без штанов (рос.)
  42. ↑ Администратор «групп смерти». Чистосердечное признание (АУДИОЗАПИСЬ) (рос.)
  43. ↑ «Следователи сидят с моего аккаунта и читают переписку» (рос.)
  44. ↑ «Я, наоборот, всеми силами отговаривал их от самоубийства» (рос.)
  45. ↑ Администратор «группы смерти» в социальной сети Филипп Будейкин признан вменяемым (рос.)
  46. ↑ Филипп «Лис» Будейкин признал вину в доведении подростков до самоубийства (рос.)
  47. ↑ В России дали тюремный срок администратору «групп смерти» (рос.)
  48. ↑ «Групи смерті»: у Росії за рік покінчили з життям 720 дітей
  49. ↑ «Синий кит» приплыл в Беларусь?[недоступне посилання] (рос.)
  50. ↑ «СИНИЙ КИТ» ДОПЛЫЛ ДО АЗЕРБАЙДЖАНА — ФОТО [Архівовано 2017-08-05 у Wayback Machine.] (рос.)
  51. ↑ Hospitalizada una menor en Barcelona por participar en 'la ballena azul', un reto suicida (ісп.)
  52. ↑ Ingresada a una menor en Barcelona por jugar a la 'Ballena azul', el reto que induce al suicidio (ісп.)
  53. ↑ а б Французские газеты: российский «Синий кит» начал грозить детям во Франции (рос.)
  54. ↑ Смертельний «Синій кит» з'явився в Німеччині. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  55. ↑ Segundo jovem internado depois de jogar «Baleia Azul» em Portugal (порт.)
  56. ↑ Conhecido mais um caso relacionado com jogo Baleia Azul em Portugal (порт.)
  57. ↑ Младеж се самоуби в Турция, играл «Син кит» (болг.)
  58. ↑ «Синий кит» приплыл в Израиль? (рос.)
  59. ↑ Минпрос Израиля призывает родителей оградить детей от российской игры в суицид (рос.)
  60. ↑ Participante do jogo 'Baleia Azul' tenta se matar em Uberlândia [Архівовано 2017-08-05 у Wayback Machine.] (порт.)
  61. ↑ Jovem de Pará de Minas morre ao jogar 'Baleia Azul' na internet. O tempo (порт.). [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.]
  62. ↑ Baleia Azul: Entidades se mobilizam para frear jogo suicida; BH registra primeira morte. Belo Horizonte A–Z (порт.). 17 квітня 2017. [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  63. ↑ http://www.elnortero.cl/noticia/sociedad/atencion-nina-de-antofagasta-es-la-primera-victima-del-juego-ballena-azul-en-chile (ісп.)
  64. ↑ En Antofagasta se registra primera denuncia de juego de «La ballena azul» (ісп.)
  65. ↑ Subrayado. Tres nuevos casos de "Ballena Azul": dos en Rivera y uno en Montevideo. www.subrayado.com.uy. (ісп.)
  66. ↑ Sputnik. Gobierno uruguayo advierte sobre niña herida por jugar a la Ballena Azul. mundo.sputniknews.com. (ісп.)
  67. ↑ Juego mortal “la ballena azul” llega a Venezuela y se cobra víctima - EXTRA! Noticias Venezuela. noticiasvenezuela.info. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 6 червня 2017. (ісп.)
  68. ↑ Riveros, Juan (28 квітня 2017). "La ballena azul" se habría cobrado su primera víctima en el Paraguay. nanduti.com.py. (ісп.)
  69. ↑ Juego virtual Ballena Azul cobra primera muerte en Paraguay. prensa-latina.cu. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 6 червня 2017. [Архівовано 2017-05-05 у Wayback Machine.] (ісп.)
  70. ↑ Primer caso del juego suicida «La Ballena Azul» en la Argentina: un joven de 14 años, en terapia intensiva (ісп.)
  71. ↑ La primera víctima argentina de la «Ballena Azul» es de San Juan [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)
  72. ↑ Kenya bans Blue Whale Challenge after teen kills self. grejeen.com. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 6 червня 2017. (англ.)
  73. ↑ а б в г «Синий кит»: игра, забирающая жизни детей (рос.)
  74. ↑ Baleia Azul chegou à China (e em força) (порт.)
  75. ↑ China tightens surveillance of fast spreading ‘suicide game’ Blue Whale (англ.)
  76. ↑ Waspadai Hoax Game Bunuh Diri «Blue Whale Challenge» yang Bikin Panik Orangtua (індонез.)
  77. ↑ @, سعود البقمي (جدة) saodbg (11 червня 2017). تسليم جثمان ضحية «الحوت الأزرق» إلى ذويه. Процитовано 13 червня 2017. (араб.)
  78. ↑ Mumbai teen jumps to death, cops suspect links to Blue Whale challenge. Hindustan Times (англ.). 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  79. ↑ 'Blue Whale Challenge' strikes Khyber-Pakhtunkhwa, victims reported. (англ.)
  80. ↑ Teenager girl in Bangladesh hanged herself in Blue Whale suicide bid. 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017. (англ.)
  81. ↑ ‘Blue Whale’ game: Boy hospitalised for taking antidepressants. The Daily Star (англ.). 12 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  82. ↑ Teen Kills Himself in Blue Whale Challenge. NY POST. (англ.)
  83. ↑ Teen girl died from playing ‘Blue Whale’ suicide game, family says. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.] (англ.)
  84. ↑ «Синій кит» дістався США: двоє підлітків вчинили самогубство
  85. ↑ а б «Синій кит» — гра, яка вбиває підлітків
  86. ↑ У ПОПУЛЯРНОМУ ТЕЛЕШОУ РОЗПОВІЛИ ІСТОРІЮ ВОЛИНЯНОК, ЯКІ ПОВІСИЛИСЬ ЧЕРЕЗ ГРУ «СИНІЙ КИТ»
  87. ↑ ГРА «СИНІЙ КИТ» НЕ ПРИЧИНА САМОГУБСТВ ТРЬОХ НЕПОВНОЛІТНІХ НА ВОЛИНІ, — ПРОКУРАТУРА
  88. ↑ Знову «Синій кит»? У зоні АТО застрелився 19-річний боєць
  89. ↑ Modrá velryba. Policie ČR (чес.)
  90. ↑ Alexandru, Cătălin (28 березня 2017). Carmen Dan: Mă îngrijorează fenomenul "Balena albastră"; nu am stabilit o legătură între joc și cazurile cu care ne-am confruntat. Agerpres (рум.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-04 у Wayback Machine.]
  91. ↑ "Balena Albastră". Carmen Dan și Gabriela Firea vor face vizite în școlile bucureștene. Digi 24 (рум.). 2 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  92. ↑ México sente a chegada do jogo Baleia Azul no país (ісп.)
  93. ↑ México sente a chegada do jogo Baleia Azul no país [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)
  94. ↑ Влада Мексики заявила про появу гри «Синій кит» в національному сегменті соцмереж
  95. ↑ Британська поліція розіслала попередження про гру «Синій кит»
  96. ↑ а б Представник Кіберполіції про «групи смерті»: «Здебільшого люди, яких ми затримуємо, кажуть: мені було цікаво, чи поведеться підліток на мої маніпуляції»
  97. ↑ а б в г д Небезпечні «сині кити» загрожують українським підліткам. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 25 липня 2019. [Архівовано 2018-09-30 у Wayback Machine.]
  98. ↑ Ігри в смерть: «Синій кит» добрався і до юних закарпатців (ВІДЕО)
  99. ↑ Министр внутренних дел Казахстана высказался об играх в «Синего кита» (рос.)
  100. ↑ "Tencent closes suspicious network groups on Russian ‘Blue Whale’ suicide game (англ.)
  101. ↑ Tencent takes action to tackle 'Blue Whale' suicide chat groups (англ.)
  102. ↑ В Індії заблокували «ВКонтакте» через групи смерті та «Синього кита»
  103. ↑ Влада Індії тимчасово заблокувала «ВКонтакте» через гру «Синій кит»
  104. ↑ а б Сонник по Интернету: «Синий кит» (рос.)
  105. ↑ «Синият кит» като зловеща манипулация на родителските страхове (болг.)
  106. ↑ Как да предпазим децата от манипулациите и тормоза «Син кит» (болг.)
  107. ↑ Госдума ввела уголовную ответственность за создание «групп смерти» (рос.)
  108. ↑ Госдума РФ ввела уголовную ответственность за создание «групп смерти» (рос.)
  109. ↑ Putin signs law imposing criminal penalties for inducing minors to suicide. Процитовано 13 червня 2017. (англ.)
  110. ↑ «Синій кит» і не тільки: в Україні посилять відповідальність за сприяння у вчиненні самогубства
  111. ↑ «Синий кит» в Украине: в киберполиции сделали важное заявление (рос.)
  112. ↑ а б Українські діти мають більше здатності протистояти впливу «груп смерті» — психолог
  113. ↑ Указ Президента України №-133/2017 від 15.05.2017 /Сайт Президента України/
  114. ↑ СБУ виявила в "Одноклассниках" та "Вконтакте" близько 800 антиукраїнських груп. Укрінформ. 25.05.2017.
  115. ↑ Життя без «Вконтакте»: наскільки безпечне «VPN-з'єднання»
  116. ↑ КІБЕРПОЛІЦІЯ ЗАКЛИКАЄ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО ПРОВАЙДЕРІВ, ЯКІ НЕ ЗАКРИЛИ РОСІЙСЬКІ СОЦМЕРЕЖІ
  117. ↑ У поліції про блокування ВКонтакте: не буде «Синього кита»
  118. ↑ Заборона російських сайтів: думка поліції[недоступне посилання]
  119. ↑ ПОДІБНІ ДО «СИНЬОГО КИТА»: В ІНТЕРНЕТІ З'ЯВИЛИСЯ НОВІ СМЕРТЕЛЬНІ ІГРИ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ
  120. ↑ «Групи смерті» в Інтернеті: чи зменшить заборона соцмереж кількість дитячих самогубств[недоступне посилання]
  121. ↑ До України прийшла нова смертельна гра на зміну «Синьому киту»
  122. ↑ На зміну «Синього кита»: в Україну прийшла нова суїцидальна гра
  123. ↑ Нова гра-вбивця Зелений кіт: що це таке і як захистити дитину
  124. ↑ «Зелений кіт»: українські підлітки грають в нову суїцидальну гру
  125. ↑ «Синий кит» вернулся в новом обличье (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синій_кит_(гра)&oldid=43838345