Сиротенки — Вікіпедія
село Сиротенки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Тер. громада | Глобинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53020010540048409 |
Основні дані | |
Населення | 300 |
Площа | 4,056 км² |
Густота населення | 85,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 39061 |
Телефонний код | +380 5365 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′12″ пн. ш. 33°34′20″ сх. д. / 49.33667° пн. ш. 33.57222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 95 м |
Водойми | річка Манжелія |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39060, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Троїцьке, вул. Дружби, 32 |
Карта | |
Мапа | |
Сироте́нки — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення стновить 300 осіб (на 1 січня 2011 року). До 2020 орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада. Окрім Сиротенків сільській раді було підпорядковане село Троїцьке[1]. Село ділиться на хутори: Михни, Балабухи, Дворяни, Греки, Кармазинівка, Гордіївка.
Село розташоване на березі річки Манжелійка, яка через 3 км впадає у річку Псел, вище за течією за 1,5 км розташоване село Троїцьке, нижче за течією за 2,5 км розташоване село Манжелія. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
Назва села Сиротенки походить від прізвища трьох козаків, які приїхали для поселення на вільні землі десь у 18 столітті. Вибравши місце на березі річки Манжелійки (нині — це сільські ставки і заболочена місцевість), козаки оселилися на узгір'ї, де зараз вулиця Миру. Поселення назвали Сиротенки. Більшу частину населення складали козаки.[1]
Радянська окупація розпочалась в 1920 році. У 1930 році організовано колгосп «Комунар», який існував до 1974 року, а потім об'єднався з колгоспом імені Фрунзе, який існував до 1993 року. Правонвступником колгоспу імені Фрунзе стало КСГП ім. Фрунзе. Головами колгоспу «Комунар» був Куліш І. Т. і Купенко В. В..[1]
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що встановлено смерть від голоду 11 жителів села.[2]
З вересня 1941 року по 26 вересня 1943 року село Сиротенки було окуповано німцями. На фронтах Радянсько-німецької війни 1941—1945 рр. загинули 122 жителя села Сиротенки.[1]
Після війни було об'єднано артілі, що існували у селі, у один колгосп імені Фрунзе. Головою колгоспу було обрано Чорноволенка Олександра Івановича, який інвалідом повернувся з фронту. З 1959 року його заступником був Недосвіт Борис Іванович — колишній моряк. З 1961 року Недосвіт Б. І. — голова колгоспу імені Фрунзе і лишався на цій посаді до 1991 року. У повоєнний час село електрифіковано, газифіковано, прокладено 14 кілометрів доріг з твердим покриттям, прокладено водопровід, механізовано тваринницькі і птахоферми.[1]
Із 1991 року головами колгоспу був Усков Анатолій Олексійович, Костенко Олександр Антонович, Мироненко Микола Федорович. Мироненку М. Ф. присвоєно звання-заслужений працівник сільського господарства та який нині працює на посаді директора агрофірми «Троїцька» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».[1]
У 1974 році до колгоспу імені «Фрунзе» села Фрунзівка приєднався колгосп «Комунар» села Сиротенки. У 1993 році правонаступником колгоспу імені «Фрунзе» стало КСГП ім. Фрунзе.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4].
Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]:
2001 | 2011 |
---|---|
346 | 300 |
▼ |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 324 | 93.64% |
російська | 16 | 4.62% |
румунська | 5 | 1.45% |
білоруська | 1 | 0.29% |
Усього | 346 | 100% |
- ↑ а б в г д е ж и Фрунзівська сільська рада [Архівовано 2016-04-03 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»