Ситро — Вікіпедія

Ситро
Країна походження Франція Редагувати інформацію у Вікіданих

Ситро́ (від фр. citron — цитрина) — радянський газований підсолоджений безалкогольний напій, також відоме під назвою лимонад.

Існує версія, що ситро із Франції завезли російські офіцери після закінчення французько-російської війни 1812 року. Напій готували із трьох цитрусів: мандарина, помаранчі та цитрини з додаванням ваніліну. Спочатку його продавали на розлив, додаючи газовану воду, існував варіант з подвійним сиропом. Згодом напій стали розливати в пляшки. Торгували ним скрізь, через що назва «ситро» стала узагальненням[1].

В радянські часи ситром називали всі солодкі газовані напої. Позаяк цитруси були дефіцитом, замість настоїв фруктів стали використовувати есенцію, лимонну кислоту та палений цукор для кольору. Згодом у ситра з'явилося багато потужних конкурентів з різними смаковими якостями. Ситро втратило узагальнену назву для солодкої газованої води у побуті. В Україні «Ситро» зареєстроване як тварний знак для безалкогольних напоїв компанією «Оболонь»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Усачев М. (8 липня 2019). Любимая советская газировка: от «Крем-Соды» до «Тархуна». Retailer.ru (рос.). Процитовано 25 січня 2025.
  2. Ферчук А. Про «ситро» та інші «шипучі» бренди (PDF). Укрпатент. Процитовано 25 січня 2025.