Скульптура Богородиці (Бучач) — Вікіпедія

Скульптура Богородиці

49°03′49″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39167° сх. д. / 49.06361; 25.39167Координати: 49°03′49″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39167° сх. д. / 49.06361; 25.39167
Статуспам'ятка монументального мистецтва місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна Україна
РозташуванняБучач, Тернопільська область
АрхітекторБернард Меретин
СкульпторЙоган Георг Пінзель
Засновано1751
Встановлено1751
Скульптура Богородиці (Бучач). Карта розташування: Україна
Скульптура Богородиці (Бучач)
Скульптура Богородиці (Бучач) (Україна)
Мапа

CMNS: Скульптура Богородиці у Вікісховищі

Статуяфігура») Богородиці,[1] або Непорочного зачаття Богородиці[2][3][4] — придорожній пам'ятник Богородиці в місті Бучачі (Тернопільська область, Україна). Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 1325.

Розташування

[ред. | ред. код]
Світлини
На давній поштівці, 1899 р.
Вигляд статуї на перехресті
Вигляд статуї, серпень 2015
Вигляд спереду
У вечорових барвах, жовтень 2014
Верхня частина
Напис
Напис
Напис
Напис
Напис
Інформаційна таблиця

Пам'ятник розташований у правобережній частині міста на колишньому передмісті, нині — вулиці Богдана Хмельницького, 2 на перехресті з вулицею Василя Стуса на території дитячого закладу «Сонечко».

Творці

[ред. | ред. код]

Автори статуї: архітектор — Бернард Меретин,[5] скульптор — Йоган Георг Пінзель. Час створення — 1751 р. Замовник, фундатор — Микола Василь Потоцький. За радянської влади в 1947 році статуя була сильно зруйнована.

Відновлений скульптором Романом Вільгушинським 2006 року за доброчинні кошти підприємця, громадського діяча Василя Бабали.

Написи

[ред. | ред. код]

Є кілька написів латиною та польською мовою. Зокрема,

Matko Boska, panno poczęta bez zmaż(z)y Staw mi się Matko wszedy ilec wezwę razy

.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У збірнику «Бучач і Бучаччина» на с. 43 вказано, що це — монумент святої Анни.
  2. Александрович В. Пінзель Йоган-Георг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 258. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  3. Hornung Z. Pinsel (Pinzel), imię nieznane (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 344. (пол.)
  4. Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
  5. Мистецькі пам'ятки Бучача (уривок праці Г. Логвина) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 99.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]