Слабкий гіперзаряд — Вікіпедія

Слабкий гіперзаряд — квантове число; подвоєна різниця між електричним зарядом і слабким ізоспіном частинки. Він генерує центр електрослабкої калібрувальної групи.

У співвідношенні, яке фактично є аналогом формули Гелл-Мана — Нісідзіми для електрослабкої взаємодії, маємо

${\displaystyle \qquad Q=T_{z}+{Y_{W} \over 2}}$

де ${\displaystyle Q}$ — електричний заряд (в одиницях елементарного заряду), ${\displaystyle T_{z}}$ — третя компонента слабкого ізоспіну, а ${\displaystyle Y_{W}}$ — слабкий гіперзаряд. Звідси можна визначити слабкий гіперзаряд через електричний заряд та слабкий ізоспін частинки:

${\displaystyle \qquad Y_{W}=2(Q-T_{z})}$

З урахуванням того, що слабкий ізоспін дорівнює 1/2 для всіх лівих ферміонів, тобто ферміонів із від'ємною хіральністю, і 0 для всіх правих ферміонів — ферміонів з додатною хіральністю, всі дублети слабкого ізоспіну матимуть середній заряд

${\displaystyle \qquad {\bar {Q}}={Y_{W} \over 2},}$

де

• ${\displaystyle Y=-1}$ для лівих лептонів (${\displaystyle +1}$ для антилептонів)
• ${\displaystyle Y=+1/3}$ для лівих кварків (${\displaystyle -1/3}$ для антикварків)

• Гіперзаряд
• Слабкий ізоспін