Сличко Віктор Іванович — Вікіпедія

Сличко Віктор Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 жовтня 1966(1966-10-01) (58 років)
Верб'яж
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Іва́нович Сличко — солдат, Державна прикордонна служба України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив ЗОШ, Виноградівський технікум, технік-електрик.

В часі війни мобілізований, з 21 серпня 2014-го — на блокпосту поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області, потім ніс службу в Мар'янівці. Під час виконання одного із завдань з побратимами втрапив у засідку терористів, більшість благополучно вибралися. 22 грудня 2014-го куля вцілила Віктору в щелепу, роздробила та вийшла через рот, пошкодивши зуби, знепритомнів. Товариші евакуювали його під обстрілом. Прооперований, переніс кілька операцій, на лікування односельці збирали кошти. За його оздоровленням слідкує дружина Ганна Федорівна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).

Джерела

[ред. | ред. код]