Сличко Віктор Іванович — Вікіпедія
Сличко Віктор Іванович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1 жовтня 1966 (58 років) Верб'яж | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Рід військ | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Ві́ктор Іва́нович Сличко — солдат, Державна прикордонна служба України.
Закінчив ЗОШ, Виноградівський технікум, технік-електрик.
В часі війни мобілізований, з 21 серпня 2014-го — на блокпосту поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області, потім ніс службу в Мар'янівці. Під час виконання одного із завдань з побратимами втрапив у засідку терористів, більшість благополучно вибралися. 22 грудня 2014-го куля вцілила Віктору в щелепу, роздробила та вийшла через рот, пошкодивши зуби, знепритомнів. Товариші евакуювали його під обстрілом. Прооперований, переніс кілька операцій, на лікування односельці збирали кошти. За його оздоровленням слідкує дружина Ганна Федорівна.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- На місці мого чоловіка міг опинитися будь-хто