French
DeutschСлуцкін Абрам Олександрович — Вікіпедія
| Слуцкін Абрам Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 (17) липня 1891 Борисоглєбськ, Борисоглєбський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 липня 1950 (58 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | радіофізика |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Рожанський Дмитро Аполлінарійович |
| Відомі учні | Усиков Олександр Якович |
| Членство | НАНУ |
| Нагороди |  |
Слуцкін Абрам Олександрович (17 липня 1891 — 1950) — радіофізик родом з Борисоглєбська (тепер Воронезька область), дійсний член АН УРСР (з 1948).
По закінченні Харківського університету (1916) працював у ньому (з 1928 — професор), одночасно (з 1930) у Фізико-Технічному Інституті АН УРСР (Харків). У 1937 році отримав вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. З 1939 року — член-кореспондент АН УРСР, з 1948 р. академік. З ім'ям А. О. Слуцкіна також пов'язано створення перших вітчизняних медичних апаратів для терапії різних патологічних станів хвилями надвисокої частоти (НВЧ)[1][2].
Протягом післявоєнних років він читав основні курси з фізики на кафедрі теоретичних основ радіотехніки та радіолокації Військової академії (АРТА — ВІРТА) ім. Л. А. Говорова [3]. Академік Слуцкін А. О. в кінці 40-х років ХХ століття був Головою Харківського відділення Всесоюзного науково-технічного товариства радіотехніки і електрозв'язку ім. О. С. Попова, вчений секретар Правління Харківського відділення — кандидат технічних наук, доцент Кирило Євгенович Милославський (1914—1975). Похований академік А. О. Слуцкін на 2-му Харківському кладовищі, на фасаді будинку, де він мешкав по вулиці Чайковській, 14 встановлена пам'ятна меморіальна дошка[4].
Понад 50 наукових праць (російською мовою) з радіофізики та електроніки. Спільно з С. Я. Брауде та О. Я. Усиковим розробив перший у світовій практиці трикоординатний радіолокатор, що використовувався у протиповітряній обороні під час німецько-радянської війни. Має значні досягнення з ділянки радіохвиль надвисотних частот (розробив магнетронні методи ґенерування радіохвиль).
Серед учнів Абрама Слуцкіна — доктори та кандидати наук Олександр Усиков, Євген Кулешов тощо.
- грамота Верховної Ради Казахської РСР (1944);
- грамота Верховної Ради УРСР (1945);
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945).
- ↑ Історія кафедри молекулярної та медичної біофізики ХНУ (українською) . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. [Архівовано 2021-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Кафедра медичної та біологічної фізики і медичної інформатики ХНМУ. www.knmu.kharkov.ua (українською) . Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ АРТА Артиллерийская радиотехническая академия войск ПВО ВИРТА. arta46.narod.ru. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Історія Харкова у пам'ятних дошках. Дошка на честь Слуцкіна А.О. mevorydoskikharkov.blogspot.com (українською) . Процитовано 8 квітня 2021.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Цей день в історії
- Слуцкін Абрам Олександрович. Харківський національний університет радіоелектроніки. Процитовано 18.03.2019.
 | Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |