Слуцький повіт (Велике князівство Литовське) — Вікіпедія
Слуцький повіт | |
---|---|
біл. Случарэцкі павет | |
| |
місто | Слуцьк |
Країна | Велике Князівство Литовське |
Регіон | Новогрудське воєводство |
Офіційна мова | старобілоруська (русинська) |
Населення | |
- повне | |
Площа | |
- повна | |
Дата заснування | 1791 |
Дата ліквідації | 1793 |
Слуцький повіт (пол. Powiat słucki, біл. Случарэцкі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського, яка існувала у 1791–1793 роках. Центр — місто Слуцьк.
Утворений за конституцією від 3 травня 1791 року перетворенням Слуцького князівства. За 2-м розділом Речі Посполитої опинився у складі Російської імперії.
- (біл.) Случарэцкі павет // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 261.