Слюсар — Вікіпедія

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2019)

Слю́сар (нім. Schlosser, від Schloss — «замок») — робітник, який обробляє метали та інші матеріали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. Існує більш ніж десять різновидів цієї професії.

Основні види слюсарних робіт:

• розмітка,
• рубання металу,
• обпилювання металу,
• вигинання металу,
• свердління,
• зенкерування,
• розвертування,
• нарізка різьби,
• паяння
• притирання та інше.

Слюсар при виконанні слюсарних робіт використовує різноманітний інструмент затискної та ударної дії, внаслідок порушення техніки безпеки часто бувають забої, порізи, травмування очей. Внаслідок тривалої роботи на віброінструментах може виникати віброзахворювання, довга робота стоячи біля верстака викликає варикозне розширення вен, при тривалій роботі лежачи на протягах (автослюсар, ремонтник, сантехнік) зростає ризик виникнення люмбаго. При підйомах важких вантажів травми хребта.

• Слюсар Юрій Анатолійович (1984) — Український слюсар, талановитий мебляр, раціоналізатор, почесний громадянин міста Переяслав, Герой Соціалістичної Праці.
• Газа Іван Іванович (*1894—†1933) — російський слюсар Путіловського заводу (нині — Кіровський завод в Санкт-Петербурзі), активний учасник революційного руху, кавалер Ордена Червоного Прапора.
• Чичеров Володимир Степанович (*1933—†1996) — Двічі Герой Соціалістичної Праці.

• Слюсар // Словник.net Універсальний тлумачний словник української мови в мережі^{[недоступне посилання з липня 2019]}/ На основі: 1. Словник української мови в 11-ти томах. — К.: Наукова думка, 1970—1980. 2. Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах. — К.: Аконіт, 1998. 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728с. та інші