Сноубординг на зимових Олімпійських іграх 1998 — хафпайп (чоловіки) — Вікіпедія
Змагання з хафпайпу серед чоловіків на XVIII Зимових Олімпійських іграх | ||||||||||
Піктограма сноубордингу | ||||||||||
Місце проведення | Сноубордний парк Канбаясі | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дата | 12 лютого | |||||||||
Учасників | 36 з 12 країн | |||||||||
Призери | ||||||||||
| ||||||||||
2002 → |
Сноубординг на зимових Олімпійських іграх 1998 | ||||
---|---|---|---|---|
Хафпайп | чоловіки | жінки | ||
Гігантський слалом | чоловіки | жінки |
Змагання зі сноубордингу в дисципліні хафпайп серед чоловіків на зимових Олімпійських іграх 2002 року відбулися 12 лютого в Сноубордному парку Канбаясі в містечку Яманоуті (Японія)[1][2].
Перші вісім сноубордистів потрапили напряму до фіналу[1].
Перші вісім сноубордистів потрапили до фіналу[1].
Місце | Ім'я | Країна | бали | Нотатки |
---|---|---|---|---|
1 | Бретт Карпентьєр | Канада | 41.8 | Q |
2 | Майк Михальчук | Канада | 41.4 | Q |
3 | Джан Сіммен | Швейцарія | 39.8 | Q |
4 | Себу Кульберґ | Фінляндія | 39.7 | Q |
5 | Жан Батіст Шарле | Франція | 39.6 | Q |
6 | Тодд Річардс | США | 39.5 | Q |
7 | Росс Пауерс | США | 39.4 | Q |
8 | Якоб Седерквіст | Швеція | 39.2 | Q |
9 | Ксавер Гоффманн | Німеччина | 38.2 | |
10 | Ікер Фернандес | Іспанія | 37.9 | |
11 | Понтус Стольсклоо | Швеція | 37.9 | |
12 | Кім Крістіансен | Норвегія | 37.7 | |
13 | Серхіо Бартріна | Іспанія | 37.4 | |
14 | Інґемар Бакман | Швеція | 37.0 | |
15 | Фредрік Стернер | Швеція | 36.5 | |
16 | Макс Плеценедер | Австрія | 35.9 | |
17 | Тоні Ваннуксі Роос | Франція | 35.8 | |
18 | Дерек Гайдт | Канада | 35.8 | |
19 | Бертран Денерво | Швейцарія | 35.3 | |
20 | Такасі Нісіда | Японія | 33.4 | |
21 | Тревор Ендрю | Канада | 32.4 | |
22 | Макото Такаґакі | Японія | 32.2 | |
23 | Патрік Гаслер | Швейцарія | 32.1 | |
24 | Рон Кіоді | США | 32.1 | |
25 | Роґер Г'єлмстадстуен | Норвегія | 31.3 | |
26 | Сініті Ватанабе | Японія | 29.1 | |
27 | Лукаш Старович | Польща | 26.5 | |
28 | Такамаса Імай | Японія | 24.4 |
Кожен із 16 фіналістів виконував по дві спроби. Місця розподілялись за сумарною оцінкою[1].
Місце | Ім'я | Країна | 1-ша спроба | 2-га спроба | Сума |
---|---|---|---|---|---|
Джан Сіммен | Швейцарія | 43.80 | 41.40 | 85.20 | |
Даніель Франк | Норвегія | 38.10 | 44.30 | 82.40 | |
Росс Пауерс | США | 40.30 | 41.80 | 82.10 | |
4 | Фаб'ян Рорер | Швейцарія | 36.40 | 42.30 | 78.70 |
5 | Гійом Шастаньйоль | Франція | 37.80 | 40.50 | 78.30 |
6 | Якоб Седерквіст | Швеція | 38.30 | 39.50 | 77.80 |
7 | Себу Кульберґ | Фінляндія | 36.80 | 39.80 | 76.60 |
8 | Майк Михальчук | Канада | 38.60 | 37.40 | 76.00 |
9 | Бретт Карпентьєр | Канада | 43.30 | 32.30 | 75.60 |
10 | Жонатан Колломб-Паттон | Франція | 36.20 | 39.30 | 75.50 |
11 | Юссі Оксанен | Фінляндія | 33.50 | 40.10 | 73.60 |
12 | Жан Батіст Шарле | Франція | 35.80 | 37.60 | 73.40 |
13 | Маркус Хурме | Фінляндія | 38.90 | 34.10 | 73.00 |
14 | Алексі Літоваара | Фінляндія | 32.40 | 39.50 | 71.90 |
15 | Клас Ванґен | Норвегія | 33.00 | 37.90 | 70.90 |
16 | Тодд Річардс | США | 30.10 | 39.50 | 69.60 |
- ↑ а б в г Nagano 1998 Official Report - Volume 3 (PDF). Nagano Olympics Organizing Committee. LA84 Foundation. 1998. Архів оригіналу (PDF) за 26 February 2008. Процитовано 14 січня 2014. [Архівовано 2008-02-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Snowboarding at the 1998 Nagano Winter Games: Men's Halfpipe. Sports Reference. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.