Собко Петро Степанович — Вікіпедія

Собко Петро Степанович
Народження4 травня 1936(1936-05-04) (88 років)
Михалє

Собко Петро Степанович (нар. 04 травня 1936, с. Михалє, Володимир-Волинський (Іваничівський) район Волинської області) — український художник і скульптор, що живе і працює в місті Луцьку.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 04.05.1936 р. в селі Михалє Володимир-Волинського району (Іваничівського) Волинської області.

Працював учнем маляра в Нововолинському будівельному управлінні після закінчення у 1952 р. 9 класів у Поромівській СШ.

1955 р. поступив у Львівське художнє училище на скульптурне відділення, а 1957 р. продовжує навчання в Кишинівському художньому училищі на живописному відділення, де захистив Дипломну роботу "Переправа через Дністер".

Згодом протягом 1961-1967 рр. навчався в Київському художньому інституті на живописному факультеті, де захистив диплом "Доярки".

1962 р. став членом оргкомітету "Клубу творчої молоді", який переріс в національно-патріотичний рух (його учасником був також дисидент Богдан Горинь, з яким Петро Собко познайомився ще у Львівському художньому училищі).

Протягом 1967-1969 - працівник в Художньому фонді Маріуполя, а з 1969 р. і до пенсії працював в Художньому фонді України в м. Луцьк.

З того часу живе і працює в цьому місті.

Творчість

[ред. | ред. код]

Плідний пейзажист, свого часу, у 1970-1980-х рр. об’їздив з творчими відрядженнями майже весь СРСР. 1970 р. мав творче відрядження у країни Балтії, 1972-1986 рр. - творче відрядження на Камчатку (найбільш підний період, понад 100 пейзажів), 2009 - в Італію. 2013 - член НСХУ Постійний учасник пленерів та творчих поїздок по Україні. Також чільне місце займають портрети та архтектура (насамперед, храми).

Спадщина

[ред. | ред. код]

Полотна зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, картинних галереях Ковеля і Балти (на Одещині), у приватних колекціях в Україні, Молдові, Білорусі, Росії, Польщі, Італії, США.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  1. Собко Петро. Галерея мистецтв [1]
  2. Волинський художник-мандрівник поділився спогадами про Далекий Схід. Волинь Post [2]