Солдатка (фільм) — Вікіпедія

Солдатка
Жанркіноповість
РежисерДенисенко Володимир Терентійович Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристВолодимир Денисенко
ОператорВолодимир Захарчук,
Сергій Лисецький
КомпозиторГеоргій Майборода
ХудожникиМикола Резнік, А. Ліссенбарт
КінокомпаніяКіностудія ім. О. Довженка Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість90 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік1959
IMDbID 5094012

«Солдатка» — радянський фільм 1959 року режисера Володимира Денисенка за його сценарієм, дебютний його фільм.

Сюжет

[ред. | ред. код]
Молодий режисер В. Денисенко у фільмі «Солдатка», за його ж сценарієм, розкриває мужність, високе почуття патріотичного обов'язку, організаторський талант та велику людську чуйність радянської жінки-фронтовика Ярини Гаєвої (арт. З. Дягтерева).[1]

Святковий Київ зустрічає воїнів-переможців. І серед цього шуму та веселощів Ірина Гайова, яка повернулася з фронту, почувається особливо самотньою — її ніхто не чекає, ніхто не зустрічає на вокзалі. Усі її рідні та близькі загинули у війну. Розгублена жінка вирішує поїхати в село, в боях за яке загинув її чоловік.

Спочатку їй, міській людині, важко у незвичній обстановці. Її пропозиція щодо збільшення посіву льону зустрічає нерозуміння голови колгоспу Никифором Павлюком. Але випадкова зустріч з Ілліним — фронтовим другом чоловіка — хоч спочатку знову сколихнула біль втрати та самотності, але після взаємної симпатії та поваги, дбайливої уваги Ільїна, дає їй енергію продовжувати працювати в колгоспі — не відступати й не здаватися, як на фронті, адже після Перемоги не менш важливо відновити зруйноване війною господарство: попри заперечення Павлюка, вона піднімає селян на посів льону і добивається великого врожаю. За чесність та відданість колгоспники обирають її головою сільгоспартелі.

Минули роки. Заліковані рани війни. Міцніє колгосп, поліпшується життя. І міцнішає з кожною зустріччю дружба Ірини та Ільїна. Одного разу, дізнавшись про те, що Ільїн хворий, Ірина їде до нього, щоб умовити Ільїна залишити роботу в інституті. Але, побачивши його під час досліду, вона зрозуміла, що тільки в цій праці на благо людей знаходить він своє щастя… і відчула, що з цією людиною її пов'язує не тільки дружба.

В ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Критика зазначала, що за цікавого сюжету режисер-дебютант не зміг розкрити характерів героїв, глибоко відобразити сутність взаємовідносин людей, через що створені образи сприймаються як типи:

Сценарий у него как будто бы неплохой: есть среда, есть характеры, много материала искреннего, взволнованно поданного, подсмотренного в жизни … И вот смотрим большую часть уже отснятого сценария. Материал кинематографичен, режиссер безусловно знает, как снимать, как работать с актёром, но … Куда девалась острота сюжетных построений ?

— журнал "Радуга", 1961

У фільмі «Солдатка» режисера В. Денисенка все правильно, як у підручнику, але немає натхнення, немає серця, і фільм залишає вас холодним.

Л. Погожева - Фільми молодих // Газета "Правда", 6 грудня 1959 року

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія Києва: У 2 т. — Київ: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963—1964. — Т. 2., 1964. — 819 с. — стор. 779

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Солдатка// Радянські художні фільми: 1958—1963. — М.: Мистецтво, 1968. — стор. 169