French
DeutschСоломирецький Богдан Іванович — Вікіпедія
| Богдан Соломирецький | |
|---|---|
| Народився | невідомо Соломиріччя |
| Помер | 7 вересня 1620 с.Барколабово |
| Поховання | Salamareččad[1] |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | політик |
| Учасник | Siege of Polotskd[2] і Повстання Наливайка[3] |
| Титул | князь |
| Посада | староста кричівський, овруцький |
| Термін | 15800—1602 |
| Наступник | Фредерік Богданович Лукомський |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Соломирецькі |
| Батько | Іван Васильович Соломирецький |
| Мати | Ганна Глебович |
| У шлюбі з | Єва Корсак |
| Діти | 2 сини та 2 доньки |
 | |
Соломирецький Богдан Іванович (*д/н — †7 вересня 1602) — білоруський князь та магнат гербу Равич, політичний діяч Речі Посполитої.
Походив з впливового роду Соломирецьких. Син Івана Соломирецького, каштеляна Мстиславського, та Ганни Глебович. Про життя князя Богдана більш за все відомо з «Баркулабовського літопису». У 1580 році призначається старостою Кричевським та Овруцьким. 8 серпня 1583 року він зашлюбив представницю магнатського роду Корсаків. За заслуги перед державою у 1593 році отримав від короля Сигізмунда III привілей від короля на села в Могилівському повіті: Хадушевічи, Дасовічи, Гощево, Сірадовічи і Новосілки. У 1597 році для виховання своїх дітей запросив Лаврентія Зизанія, а згодом Мелетія Смотрицького.
Разом із дружиною активно підтримував православну церкву. Був один із заснвоників Віленського братства, опікувався розбудової його школи. У 1594 році надав значний внесок на церкву святого великомученика Георгія (церква на Ілбінській горі у Могильові). У Буйнічах на правому березі Дніпра біля Могильова, з волі Богдана Соломирецького, вираженої у заповіті, було засновано жіночий монастир. Заснував у Висоцьку православну церкву Іспіння Пресвятої Богородиці і виділив для неї вісім волоків землі. Проте конкретна дата заснування цієї церкви не відома.
1599 року брав участь у Віленському з'їзді православної церкви проти унії.
Помер Богдан Іванович Соломирецький у своєму маєтку 7 вересня 1602 року.
Дружина — Єва, донька Бакулаба Корсака
Діти:
- Микола-Лев (д/н—1626) — каштелян Смоленський
- Барбара, дружина Костянтина Ходкевича
- Марина, дружина Яна Нарушевича
- Богдан (1589–1630)
- ↑ Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 105.
- ↑ Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 100.
- ↑ Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 103.
- Сліж, Н. Род Саламярэцкіх на Магілёўшчыне ў XVI — першай палове XVII ст. / Н. Сліж // Мінулая і сучасная гісторыя Магілёва. — Магілёў, 2001. — С. 56—63.