Солонянський район — Вікіпедія

Солонянський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Дніпропетровська область
Код КОАТУУ:	1225000000
Утворений:	1923 рік
Ліквідований:	17 липня 2020 року[1]
Населення:	▼ 38 785 (на 1.04.2016)
Площа:	1738 км²
Густота:	22.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-5669
Поштові індекси:	52400—52481
Населені пункти та ради
Районний центр:	Солоне
Селищні ради:	2
Сільські ради:	18
Смт:	2
Селища:	4
Села:	101
Районна влада
Голова ради:	Корж Олександр Леонідович
Голова РДА:	Концевий Василь Ростиславович[2]
Вебсторінка:	Солонянська РДА
Адреса:	52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, смт. Солоне, вул. Задернюка, 3, 2-19-93
Мапа
Солонянський район у Вікісховищі

Солоня́нський райо́н — колишній район, що був розташований на півдні центральної частини Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Солоне. Населення становило ▼ 38 785 (на 1.04.2016).

До 2020 року межував з Томаківським, Нікопольським, Софіївським, Криничанським, Дніпровським, Синельниківським районами та Запорізьким районом Запорізької області.

На території району протікають річки Дніпро, Грушівка, Мокра Сура, Суха Сура, Комишувата, Солона та інші малі річки. З корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Проти села Микільське-на-Дніпрі був один з дев'яти дніпровських порогів — Ненаситець. Його довжина була 499 м, а висота падіння води — 4,78 м. Окрім Ненаситця, на території району також знаходилися пороги Вовнізький і Будильський, затоплені 1932 року водами Дніпра.

Вище Ненаситця знаходився могильник епохи неоліту. На Дніпрових порогах 972 року у нерівному бою з печенігами загинув Київський князь Святослав Ігорович. На березі Славути, у Микільському-на-Дніпрі навпроти порогів 1912 року встановлено чавунну плиту на честь загибелі князя на порогах. Спершу на валуні поміщалася невисока колонна, увінчана вазою. Рішення про спорудження пам'ятника прийняв Одеський відділ Військово-історичного товариства в лютому 1912 року.

Поблизу села Любимівка магніторозвідкою виявлено декілька поселень гончарів з 18 печами для обпалювання глиняного посуду (VII ст. н. е.). Одна з них нині зберігається в історичному музеї ім. Д. Яворницького в м. Дніпрі.

Поблизу с. Башмачка археологи виявили городище - пам'ятку черняхівської культури, яка датується 3-4 століттями. Поблизу Башмачки розкопано також курганне поховання "князівського" рангу.

У Сурсько-Михайлівці жив і похований запорозький козак-довгожитель Микита Леонтійович Корж (1731-1835). Протягом трьох років спогади старого козака про Запорозьку Січ записував архієпископ Гавриїл (Розанов). 1842 року він видав ці спогади в Одесі окремою книжкою. Також спогади М. Коржа записував український письменник Олекса Стороженко. Це - дуже цінне джерело з історії Запорізької Січи, на яке постійно посилались академік Дм. Яворницький та інші історики запорізького козацтва. Декілька років тому в селі відкрито народний музей Микити Коржа, який підтримує районна влада.

До ліквідації Запорізької Січи (1775) територія району відносилася до Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького Низового. У 1783-1917 ці землі входили до складу Катеринославського повіту. Солонянський район створений у 1923 році.

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 106 населених пунктів та підпорядковані Солонянській районній раді. Адміністративний центр — смт Солоне^[3].

28 липня 1988 року знято з обліку село Вишневе Солонянської селищної Ради. 21 січня 1987 року знято з обліку села Новогригорівка Привільнянської сільради, Південне Новомар'ївської сільради і Перше Травня Новопокровської селищної Ради.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]:

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним^[5]:

• українська — 92,66 %
• російська — 6,37 %
• вірменська — 0,23 %
• білоруська — 0,22 %
• молдовська — 0,18 %

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 39 649 осіб^[6].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 38 980 осіб, з них міського населення — 9 570, сільського — 29 410 осіб^[7].

Основною галуззю в районі було сільськогосподарське виробництво.

Провідними сільськогосподарськими підприємствами району є: СТОВ «Агрос», ТОВ «Солонянський завод Агрополімердеталь», СТОВ «Гайдамацьке», ТОВ ВКФ «Укрсільгосппром», СТОВ «Лугівське».

На території району розташовані три промислових підприємства: ТОВ «Завод Полімердеталь», ВАТ «Солонянський молокозавод» та Солонянська виправна колонія. В агропромисловому комплексі району функціонують 47 сільськогосподарських товариств, 221 фермерське господарство, особистих селянських господарств — 2433.

Кількість підприємств малого бізнесу становить 94 одиниць, частка податкових надходжень від діяльності малого підприємництва становить 11,7% від загального обсягу податкових надходжень.

Із корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Територією району проходили такі автошляхи Н08, Р80, Т 0420, Т 0432 та Т 0444.

Районом проходила залізнична лінія Зустрічний — Апостолове. Три залізничні станції: Незабудине, Привільне та Рясна.

Зупинні пункти: 238 км, 242 км, 252 км, 253 км, 257 км, 263 км, 277 км, 298 км та 303 км.

Для повного забезпечення освітніх послуг на території району діяли 34 загальноосвітні установи освіти, в тому числі гімназія та аграрно-професійний ліцей. Крім цього 5 вечірніх шкіл, 23 дошкільні установи. Працювали дві позашкільні установи: Будинок творчості школярів, що охоплює 41 гурток, в яких займається 758 дітей; ДЮСШ, де організовано 26 спортивних секцій для 305 підлітків.

Своєрідною візитною карткою району є пам'ятка історії культури XIX століття — будинок братів Бергманів, розташований в центрі селища Солоне. В ньому міститься музей історії Солонянського району, працює виставка народної творчості, персональні виставки народних умільців. Основний фонд музею становить — 2580 музейних предметів

У 2003 році в районі відкрито художню галерею, де представлено понад 86 картин художників Солонянського району Г. Соя-Смірнова, І. М. Гончаренко, В. В. Білого, І. М. Халуса.

В селищі Новопокровка працює театр, який у 1967 році отримав звання народного. Творчий потенціал району представлений 18 танцювальними колективами, серед яких — лауреат міжнародних фестивалів хореографічного мистецтва у Севастополі, лауреат обласних, районних фестивалів народної творчості танцювальний колектив селища Солоного «Веселка» і танцювальний колектив Сурсько-Михайлівського Будинку культури «Посмішка».

На території Солонянського району активно діють 161 клубних закладів в яких працює 1681 культпрацівників. Протягом останніх років в районі проводяться фестивалі народної творчості, в яких щорічно беруть участь 148 колективів художньої самодіяльності, з них 3 аматорських колективи носять почесне звання «Народний». До центральної бібліотечної системи входять 36 бібліотек, книжковий фонд становить 333600 примірників. На території Солонянського району знаходяться 116 пам'яток історії, з них — 27 монументального мистецтва.

Мережа спортивних споруд дає можливість проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи: до послуг мешканців району 2 стадіони, 32 спортивні зали. Усіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи охоплено 11550 осіб.

За місцем проживання відкрито 2 нових дитячо-підліткових клуби, залучено до занять фізкультурою і спортом на пільгових умовах 78 дітей-сиріт, 45 дітей-інвалідів, 1795 дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Медична допомога населенню Солонянського району надається Центральною районною лікарнею, Новопокровською міською лікарнею, 5 сільськими лікарськими амбулаторіями та 46 ФАПами.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Солонянського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,88 % (проголосували 17 560 із 31 427 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,70 % (7 323 виборців); Юлія Тимошенко — 13,96 % (2 452 виборців), Сергій Тігіпко — 10,52 % (1 848 виборців), Олег Ляшко — 7,25 % (1 273 виборців), Анатолій Гриценко — 6,50 % (1 142 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,19 %.^[8]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солонянський район

• Солонянський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.776-801, 786-788

• Офіційний сайт Верховної Ради України
• Територіальний устрій району [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Солонянський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

• Адміністративно-територіальний склад району на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Дніпропетровська обласна адміністрація

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Криничанський район		Дніпровський район
Софіївський район		Синельниківський район
Нікопольський район	Томаківський район	Запорізька область (Вільнянський район, Запорізький район)